Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55166
Назва: | Патріарх Йосиф Сліпий та екуменізм |
Інші назви: | Patriarch Joseph Slipyj and ecumenism |
Автори: | Біловус, Леся Гомотюк, Оксана Bilovus, Lesia Homotiuk, Oksana |
Ключові слова: | Йосиф Сліпий патріарх екуменізм екуменічна ідея церква Josyf Slypyi patriarch ecumenism ecumenical idea church |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | ЗУНУ |
Бібліографічний опис: | Біловус, Л. Патріарх Йосиф Сліпий та екуменізм [Текст] / Леся Біловус, Оксана Гомотюк // Гуманітарні студії: історія та педагогіка. – 2022. – № 2. – С. 26-40. |
Короткий огляд (реферат): | У дослідженні порушено актуальне питання єдності українських церков крізь призму діяльності та творчості патріарха Йосифа Сліпого, у тому числі базуючись на матеріалах українськомовної періодики США. Даний аспект недостатньо висвітлений у сучасному науковому дискурсі, тому потребує аналізу. Життя Йосифа Сліпого є прикладом того, як можна активно організовувати і вести за собою все світове українство. Українська греко-католицька церква, почала культивувати та розвивати ідеї екуменізму на самому початку ХХ століття, ще до Единбурзької світової місіонерської конференції 1910 р., що яскраво виявилося в екуменічній діяльності патріарха Йосифа Сліпого. Праця для єдності Церков стає рушійною силою в його житті як священика та ієрарха, особливо після прибуття з римського полону. Українська греко-католицька церква з огляду на її історію та релігійну традицію, оскільки це та православна церква, яка вирішила ще в ХVI ст. відновити єдність з Римом, знаходиться в унікальному становищі, щоб допомогти подолати прірву між католицьким і православним християнством. Велеградські конгреси, у яких брав участь Йосиф Сліпий, по-новому висвітли питання церковної єдності. Це те, що потім обговорювалося на Другому Ватиканському Соборі. Екуменічні погляди і позицію Йосифа Сліпого простежуємо у його працях «Важливість святого Томи для справи об’єднання», «Візантизм як форма культури», «Петроградський синод 1917 р.», «Погляд на з’єднану і нез’єднану Церкви Сходу та догматичні відмінності між ними». Йосиф Сліпий не займає позиції за будь-яку ціну досягнення єдності Православної та Католицької Церков. Він вважав обидві церкви рівноправними. Патріарх критикував тих, хто вважає, що можна досягти єдності Церкви людськими міркуваннями та всілякими маніпуляціями. Після звільнення у 1963 році Йосиф Сліпий прибув до Риму, наголошуючи на «екуменізмі мучеників». Під час засідання Другого Ватиканського Собору митрополит Йосиф представив проєкт створення Києво-Галицького Патріархату, чітке бачення якого виробив ще в 1930-х роках. Була проголошена конституція «Про літургії», прийнято декрет «Про екуменізм». Однак найбільш екуменічним вважається послання Йосифа Сліпого «Про єдність у Христі». У пошуках відродження східної традиції Йосиф Сліпий не віддає перевагу пошуку відмінностей і відчуження, а взаємним стосункам, повазі, бо не можна забувати, що вплив Церков Заходу і Сходу був взаємним. З одного боку, зараз важкий період для екуменізму, але водночас сприятливий період, тому що коли настане новий політичний та економічний контекст, ми будемо готові запропонувати урядам України та інших країн нову ідеологію – це бачення київської церкви, сопричастя – це існування окремих держав, які дружать через духовні зв’язки. Порозуміння між українськими християнами допоможе українцям відновити свою ідентичність, звільнену від історичних поділів: плюралістичну, але єдину. У сучасній незалежній Україні екуменізм стане запорукою національної єдності. The study addresses the topic of Ukrainian church unity through the lens of Patriarch Josyf Slipyi’s activity and creativity, drawing on materials from Ukrainian-language periodicals in the United States. This aspect is not sufficiently covered in the modern scientific discourse; the refore, it needs analysis. The life of Josyf Slipyi is an example of how it is possible to actively organize and lead the Ukrainian community in the entire world. The Ukrainian Greek Catholic Church began to cultivate and develop the ideas of ecumenism at the very beginning of the 20th century, even before the Edinburgh World Missionary Conference of 1910, which was clearly manifested in the ecumenical activity of Patriarch Josyf Slipyi. The work for the unity of the Churches becomes a driving force in his life as a priest and hierarch, especially after hisre turn from Roman captivity. The Ukrainian Greek Catholic Church decided to restore unity with Rome back in the 16th century, and given its history and religious tradition, it is in a unique position to help bridge the gap between Catholic and Orthodox Christianity. The Velehrad congresses, in which Josyf Slipyi participated, highlighted the issue of church unity in a new way. This is what was discussed later at the Second Vatican Council. The works «The Importance of St. Thomas for the Cause of Unification», «Byzantinism as a Form of Culture», «The Petrograd Synod of 1917», and «A View of the United and Ununited Churches of the East and Dogmatic Differences Between Them» reveal Josyf Slypyi’s ecumenical views and position. Josyf Slypyi did not take the position of achieving the unity of the Orthodox and Catholic Churche sat any cost. He considered both churches to be of equal status. The Patriarch criticized those who believed that it was possible to achieve the unity of the Church by human reason in gand all kinds of manipulations. After his release in 1963, Josyf Slypyi came to Rome, emphasizing the «ecumenism of the martyrs». During the meeting of the Second Vatican Council, Metropolitan Josyf presented the project for the creation of the Kyiv-Halytskyi Patriarchate, a vision of which he developed in the 1930s. The constitution «On Liturgies» was promulgated, and the decree «On Ecumenism» was adopted. However, the message of Josyf Slypyi, «On Unity in Christ», is considered the most ecumenical. In the search for the revival of the Eastern tradition, Josyf Slypyi did not prefer the search for differences and alienation but rather mutual relations and respect, because one must not forget that the influence of the Churches of the West and the East was mutual. Now is a difficult, but at the same time favorable period for ecumenism, because when a new political and economic context comes, we will be ready to offer the governments of Ukraine and other countries a new ideology: the vision of the Kyiv church, communion, the existence of separate states that are friends through spiritual connections. Understanding between Ukrainian Christians will help Ukrainian storestore their identity, freed from historical divisions, pluralistic but united. In today's independent Ukraine, ecumenism will be a guarantee of national unity. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55166 |
Розташовується у зібраннях: | Гуманітарні студії: історія та педагогіка |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
БІЛОВУС.PDF | 419.29 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.