Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55429| Назва: | Репрезентація концепту «вік» у польських і українських пареміях про жінок |
| Автори: | Шкіцька, Ірина Юріївна |
| Ключові слова: | прислівʼя приказка паремія паремійна одиниця концепт віку номінація на позначення особи жіночої статі польська / українська культура традиційне суспільство. |
| Дата публікації: | 2024 |
| Бібліографічний опис: | Шкіцька І. Ю. Репрезентація концепту «вік» у польських і українських пареміях про жінок. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський зб. наук. пр. молодих учених Дрогобицького держ. пед. ун-ту імені Івана Франка. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2024. Вип. 75, т. 3. С. 210–217. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/75-3-30 . URL: http://aphn-journal.in.ua/archive/75_2024/part_3/32.pdf |
| Короткий огляд (реферат): | У статті досліджено репрезентацію концепту «вік» у польських і українських пареміях про жінок. Виокремлено марковані з позиції віку номінації на позначення осіб жіночої статі. На прикладі фразеологічно-паремійного матеріалу описано ставлення до осіб жіночої статі різного віку в традиційній польській і українській культурах. Визначено критерії характеристики дівчини / молодої жінки, зафіксовані польськими та українськими прислівʼями і приказками. Виокремлено й описано семантичні різновиди паремійних одиниць про жінок старшого віку. Висвітлено ставлення традиційного польського й українського суспільства до дівування, нерівних (із погляду віку) шлюбів, боротьби зі старінням, що вербалізувалося у вигляді паремій. Зʼясовано особливості репрезентації опозиції «дівчина – вдова» у польських та українських прислівʼях і приказках. Показано, що в польській і в українській традиційних культурах молодість жінки асоціюється з вродою, мінливістю настрою, гнучкістю характеру, прагненням створити сімʼю. Проте українські приказки засвідчують істотно більшу кількість прикладів, що акцентують увагу на зовнішній красі молодої особи жіночої статі. Старший вік жінок в обох культурах повʼязується з негативними оцінками їхнього зовнішнього вигляду, стану здоровʼя, розумових здібностей, рис характеру, моральних якостей, способу виконання жіночої роботи тощо. Авторка доходить висновку про те, що фразеологічно-паремійний матеріал порівнюваних культур засвідчує погляд на стару жінку як на тягар, асоціює її з балакучістю, надокучливістю, вередливістю тощо. В обох культурах репрезентовані прислівʼя і приказки, у яких засуджувалося тривале дівування та перебірливість у виборі супутника життя, а також шлюби з великою різницею у віці. Чималу групу становлять паремійні одиниці зі значенням незворотності часу, туги за молодістю, марністю боротьби із часом. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55429 |
| Розташовується у зібраннях: | Статті |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 32.pdf | 347.46 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.