Екологічне оподаткування в Україні: поведінкові аспекти, фіскальні наслідки та вектори розвитку у контексті європейського досвіду

Abstract

У статті досліджено проблеми та перспективи розвитку екологічного оподаткування в Україні в контексті інтеграції до європейського простору. Обґрунтовано роль екологічного податку як економічного інструмента, спрямованого на стимулювання ресурсоефективних інноваційних технологій та фінансування екологічних програм. Особливу увагу приділено поведінковим аспектам, що відображають вплив податкових стимулів на екологізацію виробництва, зміну моделей споживання та формування екологічно відповідальної поведінки суспільства. Проведено ретроспективний аналіз зміни пропорцій розподілу надходжень екологічного податку між бюджетами різних рівнів. На основі компаративного аналізу надходжень екологічного податку та фінансування природоохоронних заходів обґрунтовано недосконалість чинної моделі екологічного податку, що зумовлює невиконання ним фіскальної та регуляторної функцій. Визначено основні проблеми адміністрування екологічного податку в частині заниження його ставок, правової фрагментарності, відсутність чіткого цільового спрямування надходжень на реалізацію природоохоронних програм. На основі досвіду ЄС запропоновано напрями удосконалення податкового механізму, зокрема приведення рівня податкового навантаження до європейських стандартів, забезпечення цільового характеру використання надходжень від екологічного податку через формування цільових фондів, інтеграція до системи торгівлі квотами EU ETS. The article examines the essence and functions of environmental taxation as a tool that combines the fiscal and regulatory objectives of public policy. The study highlights the dual nature of environmental taxes, which simultaneously provide a financial basis for funding environmental protection measures and influence the economic behavior of enterprises and households by creating incentives for energy efficiency, resource conservation, and the adoption of green technologies. The paper analyzes the current state and trends of environmental taxation in Ukraine, identifies its shortcomings, and compares them with the experience of European Union member states, where environmental taxes have become an effective driver of sustainable development. Particular attention is paid to behavioral aspects of environmental taxation, including the impact of tax instruments on the transformation of production strategies, the promotion of environmentally friendly innovations, and the encouragement of more sustainable consumption patterns among citizens. The study analyzes legislative changes governing the distribution of environmental tax revenues between the state and local budgets over the period 2010–2025. It is emphasized that the instability of the distribution of environmental tax revenues between different levels of budgets and between general and special funds complicates long-term planning and implementation of investment projects in the field of environmental protection. The research emphasizes that despite the ongoing war and the resulting reduction of the tax base, environmental taxation in Ukraine retains significant potential to support both short-term fiscal stability and long-term structural transformation of the economy. It is argued that environmental taxes can serve as an important mechanism for financing post-war recovery and the transition to a low-carbon economy, provided that the rates are gradually aligned with European standards and that a special ecological modernization fund is established to guarantee targeted use of revenues. The paper also outlines the prospects for Ukraine’s integration into European mechanisms such as the EU Emissions Trading System (EU ETS), which would strengthen the country’s environmental policy framework and align it with international practices.