Теоретико-методологічні проблеми розвитку економічного аналізу у контексті зміни його парадигми

Abstract

Вступ. Трансформація національної економіки, динамічність, нестабільність та невизначеність зовнішнього середовища обумовлюють необхідність перегляду теоретичних і методологічних засад економічного аналізу як цілісної системи знань, використання якої дозволяє формувати інформаційне підґрунтя прийняття управлінських рішень. Відсутність комплексного і системного підходів при дослідженні проблем теорії та методології економічного аналізу гальмує його розвиток і перешкоджає його адаптації до сучасних умов господарювання. Методи. Дослідження ґрунтується на діалектичному методі пізнання. Історичний метод використаний при виявленні характерних особливостей парадигм економічного аналізу та уточненні його функцій. Загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція і дедукція слугували базисом для виявлення проблем розвитку економічного аналізу, а деталізація та узагальнення – для здійснення класифікації його принципів. Результати. Аргументовано доцільність виокремлення парадигм економічного аналізу XX і XXI століть та охарактеризовані притаманні їм риси з урахуванням відповідних соціально-економічних реалій. Доведена необхідність зміни парадигми економічного аналізу XX ст. у зв’язку з її неадекватністю сучасним економічним реаліям. Ідентифіковані проблеми, що позиціонуються в теоретичній та методологічній площинах, які перешкоджають зміні парадигми і гальмують розвиток економічного аналізу. Визначені структурні елементи теорії і методології економічного аналізу та запропоновані їх уточнення і доповнення в умовах нестабільності, невизначеності та ризиків функціонування підприємств і посилення тиску інституціонального середовища. Обґрунтовано доцільність доповнення традиційних функцій економічного аналізу – оціночної, діагностичної та пошукової такими як: захисна, інформаційно- комунікаційна та контрольна. Проведено класифікацію принципів економічного аналізу із виокремленням філософських, методологічних та організаційних. Перспективи. Перехід до нової парадигми економічного аналізу, що передбачає зміну часової спрямованості аналітичних досліджень, розширення функцій, уточнення принципів та збільшення об’єктів аналізу потребує перегляду використовуваних методик аналізу господарської діяльності. Відповідно, подальші дослідження будуть присвячені оцінці ефективності застосовуваних методик та їх вдосконаленню у контексті якнайповнішого задоволення інформаційних потреб у прийнятті управлінських рішень. Introduction. Transformation of the national economics, rapidity, unsteadiness and vagueness of the external environment drive the need for revising theoretical and methodological principles of economic analysis as an integral knowledge system used to create an informational foundation for making management decisions. The absence of complex and systemized approaches during the research of the challenges in theory and methodology of economic analysis delays its development and hinders its adaptation to modern economy management. Methods. The research is based on the dialectical knowledge acquisition approach. Historical approach is used during the detection of indicative characteristics of the economic analysis paradigms and elaboration of its functions. The following general scientific methods such as: analysis, synthesis, induction and deduction served as the basis for detecting challenges in economic analysis, while detalization and generalization are used to classify its principles. Results. Rationalizing the relevance of distinguishing the economic analysis paradigms of the 20th and 21st centuries, defining their indicative characteristics with regard to the social and economic conditions. The need for paradigm shift in economic analysis of the 20th century due to its incongruity with the current economic situation is provided. Identifying the challenges that occur in the theoretical and methodological areas and hinder the paradigm shift and delay the economic analysis development. Outlining the structural elements of the theory and methodology of economic analysis, suggesting their refinement and elaboration under the conditions of enterprise instability, vagueness, and operational risks, as well as increase in institutional environment pressure. Proving the importance of extending traditional objectives of economic analysis – appraisive, diagnostic and exploratory – with objectives like protective, communicative, and monitoring. Classifying the principles of economic analysis (philosophical, methodological, and organizational). Discussion. Transition to the new economic analysis paradigm which presupposes the change in temporal orientation of analytical research, extending objectives, elaboration of principles, and increase in analysis objects requires the revision of the currently used economy management analysis approaches. As a result, further research will be dedicated to evaluating the effectiveness of approaches in use and their improvement in the context of maximum fulfillment of information needs when making management decisions.