Вплив неспецифічної візуальної стимуляції на динаміку тривалості суб’єктивного теперішнього

Abstract

Стаття присвячена особливостям динаміки тривалості суб’єктивного теперішнього при наявності та відсутності неспецифічної візуальної стимуляції. В експерименті було досліджено зміни у тривалості теперішнього у стані спокою при переходах “закриті очі - відкриті очі” та “відкриті очі - закриті очі”. Як і припускалося гіпотезою, у другому випадку спостерігається зростання тривалості теперішнього (F=9,6, р=0,002), натомість у першому - діє зворотна тенденція (F=3,27, р=0,07). Отримані результати узгоджуються із концепцією переживання часу як процесу співвіднесення змін у внутрішньому і зовнішньому світах індивіда (Полунін, 1996). Вони також свідчать про можливий вплив альфа ритму мозку на динаміку переживання суб’єктивного теперішнього. The peculiarities of dynamic of subjective present time duration are described in the paper. The results show an effect of unspecific visual stimulation on duration of subjective present time. An significant increase of duration of subjective present time was found by transition “open eyes – closed eyes” (F=9,6, р=0,002). An opposite result was found for transition “closed eyes – open eyes” (F=3,27, р=0,07). The results comply with theory of subjective time as ratio of representation of internal and external variability (Polunin, 1996). They also demonstrate a possible influence of alpha rhythm in brain on experience of subjective present time.