Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/34580
Назва: | Греція: європейський механізм виходу з кризи |
Автори: | Савельєв, Євген Комар, Наталія Сіскос, Євангелос Дарвіду, Константія |
Ключові слова: | Європейська інтеграція Європейський Союз ВВП рівень інфляції зовнішній борг еспорт імпорт світова фінансова криза макрофінансова допомога МВФ Європейський стабілізаційний механізм країни єврозони |
Дата публікації: | 2019 |
Видавництво: | ТНЕУ |
Бібліографічний опис: | Савельєв, Є. Греція: європейський механізм виходу з кризи [Текст] / Євген Савельєв, Наталія Комар, Євангелос Сіскос, Константія Дарвіду // Журнал європейської економіки. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 31-53. |
Короткий огляд (реферат): | Висвітлено історичні аспекти створення країнами Європи інтеграційного об’єднання – ЄС. Оцінено історичні етапи та передумови приєднання грецької економіки до ЄС. Зазначено, що після відновлення демократії у Греції знову активізувалися переговори про її приєднання, які тривали три роки (липень 1976 р. – травень 1979 р.). Вказано, що 1 січня 1981 р. відбулося приєднання Греції до Європейського Співтовариства. Наголошено, що з моменту вступу країни в ЄС у 1981 р. ВВП значно зріс. Розглянуто рівень інфляції до і після вступу Греції в ЄС, у результаті чого виявлено, що до 1981 р. рівень інфляції поступово зростав, а після вступу, зокрема в 2002 р., він стабілізувався, коли Греція повністю впровадила валюту євро. Акцентовано, що, незважаючи на зростання ВВП і зниження рівня інфляції, уряд Греції здійснював необдуману популістську політику, витрачаючи величезні позики від МВФ на соціальне забезпечення населення, тоді як національна промисловість потребувала значних капіталовкладень. Визнано, що починаючи з 1981 р. національна продукція Греції стала неконкурентоспроможною порівняно з європейськими аналогами в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі, а її негативне зовнішньоторговельне сальдо ще більше зросло, хоч обсяги експорту й імпорту товарів і послуг у поточних цінах між Грецією та країнами ЄС збільшувалися. З’ясовано, що зниження продуктивності праці й відсутність заходів з модернізації сільського господарства як пріоритетної галузі цієї країни призвели до зростання дефіциту державного бюджету і боргового навантаження грецької економіки. Зазначено, що в 2008 р. у Греції ще більше скоротилися державні доходи, а це відповідно призвело до банкрутства підприємств та масштабного скорочення працівників. Проаналізовано надання макрофінансової допомоги Греції впродовж 2010–2018 рр. на суму 288,7 млрд. євро для виходу з бюджетно-боргової кризи. Наголошено, що реалізація трьох програм макрофінансової допомоги вимагала від грецького уряду здійснення ряду реформ, які мали зменшити державний дефіцит і боргове навантаження цієї країни. Оцінено останні ефекти кредитів у межах МВФ та Європейського стабілізаційного механізму. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/34580 |
Розташовується у зібраннях: | Журнал європейської економіки Том 18 (№1) Березень 2019 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Савельєв.pdf | 316.74 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.