Аксіологічний зміст емоційного інтелекту як запорука конгруентного життєздійснення особистості

Abstract

У статті розкрито аксіологічний потенціал емоційного інтелекту у процесі життєздійснення особистості. Концептуальною основою окреслених теоретичних міркувань слугують позитивна психотерапія Н. Пезешкіана, а також логіка постнекласичної раціональності. Згідно з нею мозок конструює емоції, які мають соціокультурну і цільову детермінацію і покликані економити “бюджет тіла”. Розуміння та інтерпретація емоцій забезпечується такими компонентами емоційного інтелекту, як організмічне чуття та емоційна компетентність. Перше, маючи аксіологічний зміст, відповідає за розуміння інтра- та екстрапсихічної реальності, сконструйованої особою як психосоматичним індивідом. Друга характеризується соціокультурним змістом і передбачає втілення інтрапсихічної реальності у життєздатні проекти та інтерпретацію значущих сигналів, що надходять іззовні. Загалом доведено, що позитивна психотерапія Н. Пезешкіана створює сприятливе поле для дослідження значення емоцій та емоційного інтелекту в процесі життєздійснення завдяки виокремленню актуального, внутрішнього і базового конфліктів і відповідних їм рівнів ідентичності. З’ясовано, що на актуальному рівні найбільш сприятливою стратегією керування емоціями і спрямування їх у конструктивне русло є вироблення вміння дистанціюватися від них. Однак аксіологічний зміст емоційного інтелекту найбільш чітко актуалізується на рівні базового конфлікту (базової ідентичності), згідно з яким наявність тих чи інших відчуттів, почуттів, емоцій та афектів може свідчити про дезадаптивність старих концепцій у нових соціокультурних реаліях, а також сигналізувати про потребу їх зміни і про здолання пов’язаних із цим ризиків. Це уможливлюється завдяки налагодженому контакту із собою і через помірне входження в емоційний “потік”, що допомагає відокремити інтроекти від справжнього Я й у підсумку обрати конгруентний шлях життєздійснення. Індикатором правильності вибору тут слугуватиме відсутність в особистості внутрішнього конфлікту, що виявляється у почутті безвиході та психосоматичних порушеннях. The article reveals axiological potential of emotional intelligence in the process of a person’s life fulfilment. The conceptual basis for the above-mentioned theoretical considerations is N. Peseschkian’s positive psychotherapy, as well as the logic of post-non-classical rationality. According to it, the brain constructs emotions that have social-cultural and target determination and are intended to save the “body budget”. Emotions are understood and interpreted via such components of emotional intelligence as an organismic sense and emotional competence. The first component, having axiological content, is responsible for understanding the intra- and extra-psychic reality constructed by a person as a psychosomatic individual. The second one is characterized by social content, helps implement intra-psychic reality into viable projects, and interprets of meaningful signals coming from outside. N. Peseschkian’s positive psychotherapy creates a favourable field for research on importance of emotions and emotional intelligence for life fulfilment due to separation of actual, internal and basic conflicts and their corresponding levels of identity. At the actual level, the most favourable strategy for emotion managing and directing into a constructive way is development of an individual’s ability to distance from own emotions. However, the axiological content of emotional intelligence is most clearly traced at the level of a basic conflict (basic identity), according to which existence of certain feelings, emotions and affects may indicate incongruence of old concepts to new social-cultural realities, and be a signal for necessity to make changes in these concepts, as well a signal on risks related to such changes. The changes become possible due to an established contact with oneself, moderate being in an emotional “flow”, which helps separate intros from true Self, and thus choose a congruent path of life fulfilment. Absence of internal conflicts, which are manifested in a sense of hopelessness and psychosomatic disorders, can serve as an indicator showing correctness of the made choices.