Інтенційність як сутнісна ознака смисложиттєвого буття особистості

Abstract

Стаття присвячена проблемі вивчення інтенційності як осереддя становлення смисложиттєвих орієнтирів, соціокультурних поривань і прагнень індивідуально-духовного зростання особистості. Інтенційність як серцевинна особливість людської свідомості бути спрямованою на об’єктивні засновки-маркери буття спонукає особу до віднаходження й осягнення власних мотивів діяльності та передумов учинення в екзистенційному просторі самоздійснення. Смисложиттєве зорієнтування постає мірилом особистісного розвитку, котре засвідчує безмежні горизонти можливої повномірної самореалізації людини, а організація і систематизація її спрямувань опосередковується інтенційністю як віховою атрибутивною характеристикою психіки, що унапрямлює і зосереджує її думки та помисли на певних фактах об’єктивної реальності з урахуванням персональної причетності до них, породжуючи тим самим їх глибоке розуміння і сутнісне осягнення у вимірах власного відповідального прожиття. Так досягається особистісний рівень, стиль чи спосіб життя, коли людина свідомо вибудовує своє повсякдення, керуючись власним розумінням бажаного й належного, визначає виднокрай холістичного бачення світу, себе в ньому, що розкривається через свідомісне охоплювання своєї життєвої позиції, воднораз опосередковуючись її духовно-практичним ставленням до дійсності. Інтенційність як засаднича й одночасно домінантна функція свідомості тут постає як формовияв інтелектуальних потуг і сутнісних сил людини, особистісний вектор яких центрується на розумній організації, відповідальному усуб’єктненні і свідомісному розширенні горизонтів буття. Для повноцінного емпіричного дослідження смисложиттєвої сфери особистості як теоретичного конструкту, світоглядної універсалії і феноменальної плероми (тобто повноти, множини) використана низка методик (вивчення благополуччя, асертивності, самоактуалізації), що дає змогу визначити їх взаємозв’язок зі складниками інтенційності (установчим, когнітивним, емоційно-мотиваційним і поведінковим компонентами) як багатопараметричного індикатора смисложиттєвого зорієнтування людини. Отримані дані дозволяють рефлексивно оцінити змістовні риси-якості внутрішнього світу особистості, якісно охарактеризувати атрибути психічної активності на суб’єктно-індивідуальнісному рівні її життєдіяльності, витлумачити особливості сприйняття нею явищ навколишньої дійсності та спрогнозувати її подальші вчинки, стиль і спосіб життя. The article is devoted to the problem of the study of intentionality as a basis for the formation of meaningful life-orientations, socio-cultural desires and aspirations of the person’s individual-spiritual growth. Intensity as a core feature of the human consciousness is directed at the objective foundations of being motivates the person to find and understand his own motives for activity and prerequisites for committing self-fulfillment in the existential space. Meaning-life orientation is a measure of personal development, which attests to the infinite horizons of possible full self-realization of the person, the organization and systematization of his directions is mediated by intentionality as an eddy attributive characteristic of the psyche. It directs and focuses his thoughts on certain facts of objective reality taking into account personal involvement in them, thus giving rise to his deep understanding and essential understanding in the dimensions of his own responsible life. In this way the personal level, style or way of life is reached, when a human consciously builds his daily life, guided by his own understanding of the desired and proper, determines the horizon of a holistic vision of the world, of himself in it, which is revealed through the comprehension of his life position, while at the same time mediating his spiritual and practical attitude to reality. Intentionality as a fundamental and at the same time dominant function of consciousness appears here as a formulation of the intellectual efforts and essential forces of human, whose personal vector is centered on the rational organization, responsible personification and conscious expansion of the being horizons. For a full empirical study of the meaning-life sphere of personality as a theoretical construct, world-view universalities and phenomenal pleroma (that is completeness, multiplicity) a number of techniques is used (the study of well-being, assertiveness, self-actualization), which allows to identify their relationship with the constituents of intentionality (constituent, cognitive, emotional and motivational, behavioral components) as an indicator of person’s meaning-life orientation. The obtained data allow us to reflexively evaluate the substantive traits-qualities of the person’s inner world, to qualitatively characterize the attributes of mental activity at the subject-individual level of his life, to interpret his perception peculiarities of the surrounding reality phenomena, and to predict his further ways and styles of life.