Теоретичні підходи до визначення асиметрій фіскального простору держави

Abstract

Вступ. Сучасні тенденції функціонування економічної системи держави характеризуються багатогранністю її складових, динамічною структурою еволюції та певною розбалансованістю, що спричинюється перманентними кризовими явищами, підвищеними економічними, політичними, культурними, екологічними ризиками, а також значним суспільним напруженням. При чому наслідки від зазначених чинників можуть бути непередбачуваними для країн з різним рівнем розвитку. Однією з найбільш суперечливих проблем у царині відповідних досліджень є тема асиметрій фіскального простору, яка торкається багатьох сфер суспільного життя. Водночас означення асиметрій науковці часто використовують як синонім до понять регіональної чи міжгалузевої розбалансованості національної економіки, деструкції економічних чи соціальних процесів, тоді як їх наявність – явище природне й об’єктивне, а питання деструкційного розвитку пов’язане радше з некомпетентністю використання асиметрій у спробах збалансування й покращення соціально-економічної ситуації у державі. Мета – науково обґрунтувати суть дефініції “асиметрії фіскального простору”, визначити ключові поняття фіскальної теорії, спростувати дуалістичний характер їх змісту. Результати. Вивчено теоретичні підходи зарубіжних та українських науковців у сфері асиметрій, здійснено детальний аналіз робіт, на основі чого запропоновано авторське визначення дефініції “асиметрії фіскального простору”. З’ясовано їх вплив на формування оптимальної податкової системи. Висновки. Фіскальний простір під систематичним впливом асиметрій, пов’язаних з низкою внутрішніх та зовнішніх чинників, зазнає певних неузгодженостей, які по-різному впливають на суспільний розвиток. Важливим аспектом цього параметру є визначення причин виникнення та ідентифікація досліджуваних розбіжностей з метою здійснення ефективного управління фіскальними інструментами, зокрема асиметріями фіскального простору, задля мінімізації ризиків, розбалансованості та хаотичності економічного розвитку, а також зменшення рівня соціального напруги. Introduction. Modern trends of home economics are characterized by its components diversity, a dynamic structure of evolution and a certain imbalance caused by permanent crises, increased economic, political, cultural, environmental risks, as well as significant social tensions. Further, the aftermath may be unpredictable for countries with thoroughly different levels of development. Affecting various areas of public life, fiscal space asymmetries belong to the most controversial relevant field-related issues. Meanwhile, a definition of asymmetries is often equally applied to describe the concepts of national economy’s regional or intersectoral imbalance, destruction of economic or social processes, still remaining an objective phenomenon. The issue of destructive increase is associated with incompetence of employing asymmetries in an attempt to balance and improve a socio-economic situation in the country. The purpose is to argue a notion of fiscal space asymmetry in order to define the fiscal theory key concepts and classification, to discuss a dualistic nature of their content. Results. The article reviews theoretical fundamentals by foreign and domestic scientists in the asymmetries domain, provides a detailed analysis of related elaborations, based on which the author's fiscal space asymmetry definition is suggested. Also, their influence on the optimal tax system formation is clarified. Conclusions. Fiscal space, under the asymmetries’ systematic influence, conditioned by a number of internal and external factors, is subject to certain inconsistencies that affect social advancement in different ways. It appears essential to determine the causes as well as to identify differences in question to effectively manage fiscal tools, in particular, the fiscal space asymmetries, to minimize risks, imbalance and chaos of economic development, and to reduce social tension.