Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості

Abstract

У статті інформаційна компетентність визначається як спрямованість особистості на забезпечення ефективності життєдіяльності в інформаційному суспільстві, яка являє собою інтегральну рису-якість як цілісну динамічну систему особистісних здатностей, котрі дозволяють свідомо і творчо проєктувати та здійснювати свою професійну діяльність. Відштовхуючись від ідеї компонентного складу інформаційної компетентності обґрунтовано дев’ятнадцять біполярних показників інформаційної компетентності особистості. Встановлено, що їх типові характеристики відображають ступінь прояву окремих психоінформаційних компонентів у конкретної людини, що дозволяє визначити загальний рівень її інформаційної компетентності як особистості. Кластерний аналіз дав змогу згрупувати показники у компонентний склад зазначеної компетентності, який охоплює мотивацію, спрямованість дій, суб’єктивну, особистісну, групову та ділову види спрямованості, проєктно-поведінковий, емоційно-вольовий компоненти, технічні здатності особистості, життєві цінності, комунікативність, професійно важливі якості, еко- та правову культуру. Відповідні компоненти об’єднано у блоки – мотиваційно-спонукальний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-ціннісний, змістовий, які тісно взаємопов’язані між собою і сукупно забезпечують виконання особистістю своїх функцій: мотиваційно-спрямувальної, когнітивно-сприймальної, комунікативної, нормативно-розвивальної, операційно-орієнтаційної. Доведено, що саме вони визначають траєкторію шляху становлення особи з урахуванням розвитку її рис-якостей, професійного самовизначення, мотиваційної сфери, плетива спонукань, усвідомлення суті життя. Аргументовано, що наявність рефлексії передбачає вміння аналізувати, усвідомлювати свої властивості, особистісні якості, пізнавати себе, корегувати свою поведінку та перебіг власного життя. Зважаючи на результати досліджень В. Роменця, П. М’ясоїда, А.В. Фурмана, рефлексія розглядається як явище післядії, у якій виражається сутність діяння. Здатність людини до рефлексії поєднує особливості поведінки та її уміння керувати своїми вчинками, а у міжособистісних стосунках підтримує моральність соціальної діяльності. Використанням системно-структурного підходу, що враховує складність цілісної особистості як сукупності взаємозалежних підструктур (установки, ставлення, ціннісні орієнтації, комунікативні властивості тощо), запропонована авторська структурно-функціональна модель інформаційної компетентності особистості, що має евристичний пояснювальний та інтерпретаційний потенціал. Analysis of scientific literature, generalization of information about information competence of the individual gives grounds to define it as the orientation of the individual to ensure the effectiveness of life in the information society, which is an integral quality of personality, holistic, dynamic system of personal abilities that allow consciously and creatively define and carry out . Based on the analysis of the scientific literature, expert data and taking into account the idea of the component composition of information competence (N. Balovsyak, A. Khutorsky, I. Kisla, R. Pavlyuk, etc.), nineteen bipolar indicators of information competence of the individual are determined. It is established that the set of their typical characteristics reflect the level of manifestation of components in a particular person, which allows to determine the general level of information competence of the individual. Cluster analysis allowed to group indicators into the component composition of information competence of the individual, which includes motivation, direction of action, subjective, personal, group and business orientation, project-behavioral, emotional-volitional components, personality abilities, life values, communication, professionally important qualities , eco- and legal culture. Relevant components are grouped into blocks: motivational-motivational, cognitive-activity, personal-value, meaningful. These components are closely interconnected and together ensure that the individual performs its functions: motivational and directional; cognitive-perceptual; communicative; regulatory and developmental; operational orientation. They determine the trajectory of the path of formation of personality, taking into account the development of its qualities, professional self-determination, motivational sphere, motivations, awareness of the essence of life and so on. It is established that the presence of reflection presupposes the ability to analyze, realize one’s qualities, personal qualities, know oneself, correct one’s behavior and way of life (M. Dyachenko, L. Kandybovych, etc.). Given the results of the study of V. Romenets and A. Furman, we believe that reflection is a phenomenon of aftereffect, which expresses the essence of the action. A person’s ability to reflect combines the characteristics of behavior and his ability to control their actions, and in interpersonal relationships supports the morality of behavior. Using a system-structural approach that takes into account the complexity of the whole personality as a set of interdependent substructures (S. Maksymenko and others), personality attitudes, attitudes, value orientations, communicative properties (O. Vakulenko, etc.), a structural-functional model is proposed information competence of the individual.