Philosophical approaches to understanding accounting information in a post-industrial society

Abstract

Introduction. Post-industrial society is characterized by new requirements for economic information provided by the accounting system. The transformation of the understanding of the essence of economic information in modern conditions is associated with a number of important factors. Therefore, the study of these factors, as well as the corresponding changes in the characteristics and perception of economic information is an important area of research. Objective. The purpose of the article is to substantiate the approaches to the interpretation of information as a process of programmatic generation of reality in terms of information modelling of economic and social phenomena. Methods. The following approaches are used for this purpose: entropic, algorithmic, combinatorial, which provide quantitative determination of the complexity of the displayed object, process or phenomenon; syntactic, which indicates the internal features of the processes that are displayed, their structure, organization, complexity, etc; semantic, which allows us to describe the content and novelty of information for the user; pragmatic, which allows us to assess the usefulness of the received message. Results. The concept of “information” has been researched as a basic element of accounting science in post-industrial society, which involves understanding the role of thought processes in cognition of economic reality and the creation of information matrices to form models of behaviour of objects / subjects of economic activity. It was determined that information is interconnected with human, consciousness, thinking and perception of reality through the prism of economics, and economic interpretation of information involves understanding the categories of value of information, such as resources, goods, objects of labour and more. Accounting information is considered as a reflection of the content of relations that arise in the process of economic agent and its adaptation to the external environment, regardless of the form of presentation of this information. Emphasis is placed on the philosophical interpretation of information as a process of programmatic generation of reality in terms of information modelling of economic and social phenomena. We have proved that the main value of accounting information is its usefulness for a particular management decision, and the use of accounting information, taking into account its value for management is limited by up perception and reflection of users of this information. Discussion. A promising area of further research is the identification of opportunities for the formation of different types of information for interested users and the development of appropriate methods for processing credentials to implement in practice the task of maximizing the satisfaction of their information requests. Вступ. Постіндустріальне суспільство характеризується новими вимогами до економічної інформації, яку надає система бухгалтерського обліку. Трансформація розуміння сутності економічної інформації в сучасних умовах пов’язана з низкою важливих чинників. Тому дослідження цих чинників, а також відповідних змін характеристик і сприйняття економічної інформації є актуальним напрямом наукових досліджень. Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні підходів до трактування інформації як процесу програмного породження дійсності з точки зору інформаційного моделювання економічних та соціальних явищ. Методи дослідження. Для встановлення й ідентифікації сутності інформації в умовах постіндустріального суспільства використано такі методи: ентропійний, алгоритмічний, комбінаторний, які забезпечують кількісне визначення складності відображуваного об’єкта, процесу чи явища; синтаксичний, що вказує на внутрішні особливості процесів, що відображаються, їхню структуру, організацію, складність тощо; семантичний, що дає змогу описати зміст та новизну інформації для користувача; прагматичний, що дозволяє оцінити корисність отриманого повідомлення. Результати. Досліджено поняття «інформація» як базовий елемент облікової науки в постіндустріальному суспільстві, яке передбачає розуміння ролі мисленнєвих процесів у пізнанні економічної реальності та створенні інформаційних матриць з метою формування на її основі моделей поведінки об’єктів / суб’єктів економічної діяльності. Визначено, що крізь призму економіки інформація взаємопов’язана з людиною, свідомістю, мисленням і сприйняттям дійсності, а економічна інтерпретація інформації передбачає розуміння категорій вартості інформації як ресурсу, товару, предмета праці тощо. Розглянуто облікову інформацію як відображення змісту відносин, що виникають у процесі діяльності економічного агента та його адаптації до зовнішнього середовища, незалежно від форми представлення цієї інформації. Акцентовано увагу на філософській інтерпретації інформації як процесу програмної генерації реальності з точки зору інформаційного моделювання економічних та соціальних явищ. Доведено, що основу цінності облікової інформації становить її корисність для конкретного управлінського рішення, а використання облікової інформації з урахуванням її цінності для управління обмежене апперцепцією та рефлексією користувачів цієї інформації. Перспективи. Перспективним напрямом подальших досліджень є ідентифікація можливостей формування різних видів інформації для зацікавлених користувачів і розробка відповідних методик опрацювання облікових даних для реалізації в практичній площині завдання максимального задоволення їхніх інформаційних запитів.