Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/41161
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Шенай, Віджай | - |
dc.contributor.author | Щербина, Артем | - |
dc.contributor.author | Воронін, Сергій | - |
dc.contributor.author | Ольховський, Дмитро | - |
dc.date.accessioned | 2021-03-29T13:28:02Z | - |
dc.date.available | 2021-03-29T13:28:02Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | Шенай, В. Детермінанти ПІІ у шести країнах-республіках колишнього СРСР: дослідження даних 1995–2017 рр. [Текст] / Віджай Шенай, Артем Щербина, Сергій Воронін, Дмитро Ольховський // Журнал європейської економіки. – 2020. – Т. 19, № 1. – С. 151-195. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/41161 | - |
dc.description.abstract | Зазначено, що прямі іноземні інвестиції можуть принести необхідний капітал, особливо на ринки, які розвиваються, допомогти вдосконалити виробничий і торговий сектори, залучити більш ефективні технології, збільшити місцеве виробництво й експорт, створити робочі місця і розвивати місцеві навички, зумовлювати покращення соціальної та виробничої інфраструктур і загалом сприяти сталому економічному зростанню валового внутрішнього продукту. Наголошено, що з урахуванням усіх цих бажаних особливостей важливо визначити фактори, які приваблюють прямі іноземні інвестиції в економіку або групу суміжних економік. Розглянуто детермінанти ПІІ у шести країнах-республіках колишнього Радянського Союзу: Україні, Білорусі, Вірменії, Росії, Молдові та Казахстані. Після обширного огляду літератури щодо теорій і емпіричних досліджень з використанням набору перехресних даних за період 1995–2017 рр. розраховано авторегресійну модель із розділеними лагами з ПІІ / ВВП як залежною змінною. Вказано, що інфляція, зміни валютного курсу, відкритість, розмір економіки (ВВП), рівні доходів (ВНД на душу населення) й інфраструктура (вона вимірюється кількістю підключення стаціонарних телефонів і мобільних абонементів на 100 осіб) перевіряються як незалежні змінні, щоб пояснити їх вплив на відносини в довгостроковій та короткостроковій перспективі. Уточнено, що протягом визначеного періоду більший приплив ПІІ щодо ВВП був залучений на менші ринки з кращою інфраструктурою, меншою відкритістю, знеціненням курсу і більш високим рівнем доходу, хоча коефіцієнти останніх трьох змінних не значущі. Акцентовано, що результати показують тип прямих іноземних інвестицій, залучених у цьому регіоні, та оцінюються з теоретичної й практичної точок зору. Зауважено, що рекомендації щодо ведення політики стосуються посилення припливу прямих іноземних інвестицій і подальшого економічного розвитку в цьому регіоні. Визнано, що у минулому такого дослідження цього регіону не здійснювалося. | uk_UA |
dc.publisher | ТНЕУ | uk_UA |
dc.subject | Детермінанти ПІІ | uk_UA |
dc.subject | потоки ПІІ | uk_UA |
dc.subject | перехресний аналіз | uk_UA |
dc.subject | пострадянський простір | uk_UA |
dc.title | Детермінанти ПІІ у шести країнах-республіках колишнього СРСР: дослідження даних 1995–2017 рр. | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Журнал європейської економіки Том 19 (№1) Березень 2020 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ШЕНАЙ.pdf | 668.86 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.