Запровадження ризик-менеджменту у функціональну діяльність публічних інститутів

Abstract

Вступ. У статті обґрунтовано наукові та організаційні засади запровадження інструментарію ризик-менеджменту у функціональну діяльність публічних інститутів як засобу інноватизації та підвищення конкурентного статусу владних інститутів як на державному так і на регіональному рівнях. Структуровано й ідентифіковано ризики, пов’язані з наданням публічних послуг та їх ресурсним супроводом, а також обґрунтовано алгоритм управління ними. Мета статті. Обґрунтувати сутнісні детермінанти ризик-менеджменту і науково-організаційні засади його запровадження у функціональну діяльність публічних інститутів на макроекономічному та регіональному рівнях. Методи. В рамках наукової публікації використані методи історичного, системного, порівняльного та структурного аналізу, абстрактно-логічного узагальнення. Результати. У роботі обґрунтовано архітектоніку запровадження ризик- менеджменту в публічній службі, доведено, що він повинен бути інтегрований у всі підсистеми адміністративного менеджменту публічного інституту та бути невід’ємною частиною процесу прийняття управлінських рішень. Розглянуто механізм управління корупційними ризиками, який повинен охоплювати: розроблення стратегії або програми передбачення можливих сфер виникнення корупційних ризиків, оцінювання корупційних ризиків, розроблення механізму реагування на корупційні ризики, моніторинг результативності антикорупційного механізму. Основні положення наукової статті сприятимуть побудові інноваційної конкурентоспроможної високопрофесійної, прозорої, некорумпованої, престижної та орієнтованої на потреби громадян публічної служби. Introduction. The article substantiates the scientific and organizational principles of introducing risk management tools into the functional activities of public institutions as a means of innovation and increasing the competitive status of government institutions at both the state and regional levels. The risks related to the provision of public services and their resource support are structured and identified, as well as the algorithm of their management is substantiated. Goal. To substantiate the essential determinants of risk management and scientific and organizational principles of its introduction into the functional activity of public institutions at the macroeconomic and regional levels. Methods. Within the framework of the scientific publication the methods of historical, systematic, comparative, structural analysis, abstract-logical generalization are used. Results. The paper substantiates the architecture of risk management in the public service, proves that it should be integrated into all subsystems of administrative management of the public institution and be an integral part of the management decision-making process. The mechanism of corruption risk management is considered, which should include: development of a strategy or program for anticipation of possible areas of corruption risks, assessment of corruption risks, development of a mechanism for responding to corruption risks, monitoring the effectiveness of the anti-corruption mechanism. Conclusions. The main provisions of the scientific article will help build an innovative, competitive, professional, transparent, non-corrupt, prestigious, needs-oriented public service.