Методологічне обґрунтування психологічних змінних емпіричного дослідження ефективності модульно-розвивальної взаємодії

Abstract

Стаття присвячена проблемі психологічного узмістовлення якості вищої освіти та ефективності розвивальної взаємодії її учасників в умовах сучасного інформаційного суспільства. Інноваційна модульно-розвивальна взаємодія розглядається як складний предмет соціально-психологічного й освітянсько-педагогічного пошукування, що вимагає здійснення окремого наукового дослідження і презентується одночасно у декількох ракурсах психологічного пізнання: а) філософсько-аналітичному (від концепту до категорії); б) методологічному (від пояснювальних підходів до авторської моделі); в) теоретико-психологічному (від спроєктованої моделі до цілісної знаннєвої системи); г) інструментально-психологічному (від освітніх сценаріїв і модульних навчально-книжкових комплексів до психологічних способів і прийомів її реалізації). Для емпіричного дослідження ефективності модульно-розвивальної взаємодії нами на чітко узмістовлених і системно відрефлексованих засадах обґрунтовано низку психологічних змінних (нововведень), одним із вимірів диференціації котрих стали типи розвиткового обміну (інформаційно-знаннєвий обмін, нормативно-діловий взаємообмін, ціннісно-смисловий самообмін, духовно-сенсовий надобмін), а іншим – інноваційно-психологічні умови фундаментального експериментування, зокрема й групи умов створення інноваційно-психологічного клімату у ЗВО (організаційно-психологічні, розвивально-психологічні, програмово-методичні (зокрема й психомистецькі) та експертно-психологічні). На основі методологічного визначення цих двох критеріально обґрунтованих і логічно диференційованих векторів створена таблиця-матриця, внутрішнім змістовим наповненням котрої є система взаємоспричинених 16 психологічних змінних складноструктурованого психолого-педагогічного експерименту. Кожна із зазначених змінних характеризується емпіричною конкретністю психологічного змісту, а сукупно вони утворюють цілісне функціональне поле експериментальної діяльності щодо практичної перевірки ефективності ініційованих змін і системи пропонованих нововведень. The article is devoted to the problem of psychological filling with content the quality of higher education and the effectiveness of developmental interaction of its participants in the conditions of modern information society. Innovative modular-developmental interaction is considered as a complex subject of socio-psychological and educational-pedagogical research, which requires a separate scientific study and is presented simultaneously in several perspectives of psychological cognition: a) philosophical-analytical (from a concept to the category); b) methodological (from explanatory approaches to the author’s model); c) theoretical-psychological (from the designed model to the holistic knowledge system); d) instrumental-psychological (from educational scenarios and modular educational-book complexes to psychological methods and techniques of its implementation). For an empirical study of the effectiveness of modular-developmental interaction we have substantiated a number of psychological variables (innovations) on a well-established and systematically reflected basis, one of the differentiation dimensions of which were the types of developmental exchange (information-knowledge exchange, normative-business exchange, value-semantic self-exchange, spiritual-semantic superexchange), and the other one – innovation-psychological conditions of fundamental experimentation, in particular, groups of conditions for creating an innovation-psychological climate at HEI ((higher education institution) organizational-psychological, developmental-psychological, program-methodical (including psycho-artistic) and expert-psychological). Based on the methodological definition of these two criterion-based and logically differentiated vectors, a table-matrix is created, the internal content of which is a system of interrelated 16 psychological variables of a complexly structured psychological-pedagogical experiment. Each of these variables is characterized by empirical specificity of psychological content, and together they form a holistic functional field of experimental activity concerning practical verification of the effectiveness of initiated changes and the system of proposed innovations.