Українська партія соціалістів-революціонерів у міжвоєнній Чехословаччині

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано основні напрями діяльності та еволюцію програмних засад Української партії соціалістів-революціонерів у Чехословаччині міжвоєнного періоду, а також її діяльність у царині освіти і культури. Вивчення діяльності партії на території Чехословаччини міжвоєнного періоду базувалося на принципах історизму, об’єктивності та системності дослідження. Використано загальнонаукові (історичний, логічний, біографічний) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико- порівняльний, проблемно-хронологічний) методи. Системно висвітлено культурно-освітню та політичну діяльність УПСР у міжвоєнній Чехословаччині. Значна частина українських есерів опинилася в еміграції у результаті поразки української революції, де і відбулася організаційна перебудова та еволюція поглядів Української партії соціалістів-революціонерів. Так, члени ЗД УПСР на чолі з М. Грушевським стали прихильниками компромісу з більшовиками, у той час, як ЗК УПСР на чолі із М.Шаповалом рішуче виступив проти таких дій. Протягом досить тривалого часу Закордонний комітет УПСР існував як політична партія, займаючи активну позицію і потужно впливаючи на українську спільноту у Чехословаччині через різні допомогові, політичні, освітні та культурницькі структури. Головною ідеологічною засадою ЗК УПСР було визнано необхідність організації на українських землях національної і соціальної революції, а кінцевою метою діяльності партії – побудова Соборної Трудової Української республіки. Annotation. The purpose of the study is to reveal the issue to analyse the main directions of activity and evolution of the program principles of the Ukrainian Party of Socialists-Revolutionaries in Czechoslovakia during the interwar period, as well as its activity in the field of education and culture. Research methodology. The principles of historicism, objectivity and systematic research have been used in the study of the activities of the Ukrainian Party of Socialists- Revolutionaries in interwar Czechoslovakia. The general scientific (historical, logical, biographical) and special-historical (historical-genetic, historical-comparative, problem-chronological) methods have been used. The scientific novelty is that the cultural, educational and political activities of the UPSR in interwar Czechoslovakia are systematically covered. Conclusions. A large part of the Ukrainian Party of Socialists-Revolutionaries found themselves in exile because of the defeat of the Ukrainian revolution. The organizational structure and evolution of the party’s views took place here. Thus, members of the Foreign Delegation of the Ukrainian Party of Socialists-Revolutionaries, led by M. Hrushevskyi, became supporters of a compromise with the Bolsheviks. In contrast, the Foreign Committee of the Ukrainian Party of Socialists-Revolutionaries, headed by M. Shapoval, strongly opposed such actions. For a long time, the Foreign Committee existed as a political party. He took an active position and had a strong influence on the Ukrainian community in Czechoslovakia through various support, and political, educational and cultural structures. The need for the organization of a national and social revolution in the Ukrainian lands was recognized as the main ideological basis of the Foreign Committee of the Ukrainian Party of Socialists-Revolutionaries. The ultimate goal of the party’s activity was proclaimed the construction of the United Labour Republic of Ukraine.