Імплементація "золотого правила" у фіскальний механізм регулювання інвестиційних процесів в Україні

Abstract

Вступ. Після світової фінансово-економічної кризи, яка призвела до погіршення фіскальної стабільності, зростання бюджетного дефіциту та державного боргу в багатьох країнах, забезпечення якості та довгострокової стійкості публічних фінансів належать до пріоритетних напрямів фіскальної політики. У цьому контексті особливої актуальності набуває імплементація “золотого правила” фіскальної політики, що уможливлює звільнення державних інвестицій від відповідних цільових показників дефіциту бюджету. Відповідно, відбувається модернізація фіскальної політики, яка отримує більше можливостей для бюджетного маневру та державних інвестицій.

Мета – вивчити теоретичні засади і розробити практичні рекомендації щодо імплементації “золотого правила” у фіскальний механізм регулювання інвестиційних процесів в Україні.

Результати. З’ясовано, що “золоте правило” передбачає здійснення державних запозичень лише з метою інвестування у проєкти, які окупляться у майбутньому, водночас поточні бюджетні видатки фінансуються за рахунок оподаткування. Визначено переваги та недоліки імплементації “золотого правила” у фіскальний механізм регулювання інвестиційних процесів. Розглянуто модифіковані варіанти “золотого правила”, зокрема –запропоноване Європейською фіскальною радою “обмежене золоте правило” та обґрунтоване науковцями “асиметричне золоте правило”. Окреслено шляхи запровадження “золотого правила” в українську фіскальну практику.

Висновки. Аргументовано необхідність імплементації “золотого правила” у фіскальний механізм регулювання інвестиційних процесів в Україні. Обґрунтовано створення Агентства з управління державними інвестиціями у контексті дії “золотого правила”. Запропоновано у перехідний повоєнний період до повноцінного запровадження “золотого правила” в Україні застосовувати більш гнучкий підхід до формування бюджетного дефіциту. Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на пошук альтернативних варіантів підвищення ефективності державних інвестицій за умов дотримання фіскальної стабільності. Introduction. After the global financial and economic crisis, which led to the deterioration of fiscal stability, the growth of the budget deficit and public debt in many countries, ensuring the quality and long-term sustainability of public finances is one of the priority areas of fiscal policy. In this context, the implementation of the “golden rule” becomes especially relevant. Such a rule makes it possible to release state investments from the corresponding target indicators of the budget deficit. Accordingly, fiscal policy is being modernized, which will provide more opportunities for budgetary maneuvering and public investment.

The purpose of the article is to reveal the content, advantages and disadvantages, as well as the peculiarities of the implementation of the “golden rule” in the fiscal mechanism for regulating investment processes in Ukraine.

Results. It was found that the “golden rule” provides for public borrowing only for the purpose of investing in projects that will pay off in the future, as well as financing current budget expenditures at the expense of taxation. The advantages and disadvantages of the implementation of the “golden rule” in the fiscal mechanism for regulating investment processes are determined. Modified versions of the “golden rule” are considered: the “limited golden rule” proposed by the European Fiscal Council and the “asymmetric golden rule” substantiated by scientists. The ways of introducing the “golden rule” into domestic fiscal practice are outlined.

Conclusions. The need to implement the “golden rule” into the fiscal mechanism for regulating investment processes in Ukraine is clarified. The creation of the Agency for State Investment Management in the context of the “golden rule” is substantiated. It is proposed to apply a more flexible approach to the formation of the budget deficit in the transitional post-war period before the full implementation of the “golden rule” in Ukraine. It is advisable to direct further scientific research to the search for alternative options for increasing the efficiency of public investments under the conditions of compliance with fiscal stability.