Інструментарій публічних фінансів у реалізації моделі зеленої економіки: теоретична візія та проблеми ефективності

Abstract

Вступ. В статті розкриті теоретичні засади та проблеми ефективності інструментів публічних фінансів у контексті переходу до моделі зеленої економіки. Обґрунтовані ключові недоліки екологічного податку в Україні, які виступають бар’єрами для повноцінної реалізації ним фіскальної функції, а також нівелюють його ефективність як інструмента впливу на обсяги шкідливих викидів у довкілля. Розглянуто перспективи використання органами публічної влади зелених облігацій для залучення коштів на реалізацію зелених проектів та основні бар’єри, які їх стримують. Розкрито причини недостатньої ефективності бюджетних видатків на охорону навколишнього середовища. Мета – розкрити ключові риси та проблеми застосування інструментів публічних фінансів у контексті реалізації моделі зеленої економіки в Україні. Методи. У дослідженні використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання; методи теоретичного узагальнення – при висвітленні наукових поглядів на сутність та класифікацію інструментів зелених фінансів, визначенні місця серед них інструментів публічних фінансів; порівняльного аналізу, моделювання – для виявлення впливу окремих інструментів публічних фінансів на динаміку викидів шкідливих речовин у довкілля; табличний та графічний методи – для наочного відображення результатів дослідження; узагальнення – при формулюванні результатів дослідження. Результати. Запропоновано власний підхід до класифікації фінансових інструментів зелених фінансів шляхом їхнього розмежування на інструменти публічних фінансів та ринкові. Визначено недоліки екологічного податку в частині звуження бази оподаткування, неефективності розподілу й використання надходжень від його сплати. Обґрунтовано, що низька ефективність бюджетних видатків на природоохоронні цілі зумовлена диспропорціями у їхній структурі й вторинним ставленням до фінансування охорони довкілля з боку органів влади. Перспективи. Перехід до моделі зеленої економіки у післявоєнний період потребує підвищення ефективності застосування фінансового інструментарію при реалізації цілей екологічної складової сталого розвитку. В сучасних умовах постають питання вироблення науково-методичних підходів до вдосконалення дизайну екологічного податку та розвитку системи екологічного оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку ринку зелених облігацій, а також підвищення ефективності бюджетних видатків на природоохоронні заходи. Introduction. The article explores the theoretical foundations and efficiency issues of public finance instruments in the context of transitioning to a green economy model. It identifies key shortcomings of the environmental tax in Ukraine, which act as barriers to the full realization of its fiscal function and diminish its effectiveness as a tool for influencing the volume of harmful emissions into the environment. The prospects for using green bonds by public authorities to raise funds for green projects and the main barriers that hinder their utilization are examined. The reasons for the insufficient effectiveness of budget expenditures on environmental protection are also discussed. Objective. The objective is to highlight the key features and challenges associated with applying public finance instruments in the context of implementing a green economy model in Ukraine. Methods. The study employs general scientific and specific methods of knowledge; methods of theoretical generalization are used to elucidate scientific views on the nature and classification of green finance instruments, as well as to define the role of public finance instruments among them. Comparative analysis and modeling are utilized to determine the impact of specific public finance instruments on the dynamics of harmful emissions into the environment. Tabular and graphical methods are used for the visual presentation of research results, and generalization is applied in the formulation of research findings. Results. The study proposes an original approach to classifying green finance instruments by distinguishing them into public finance instruments and market-based instruments. The shortcomings of the environmental tax are identified, particularly regarding the narrowing of the tax base and the inefficiency in the allocation and use of the revenues generated from it. It is substantiated that the low efficiency of budget expenditures on environmental protection is due to structural imbalances and the secondary importance given to environmental protection funding by governmental authorities. Prospects. Transitioning to a green economy model in the post-war period requires enhancing the effectiveness of financial instruments in achieving the environmental goals of sustainable development. Under current conditions, there is a need to develop scientific and methodological approaches to improve the design of the environmental tax and develop the system of environmental taxation, create favorable conditions for the development of the green bond market, and increase the efficiency of budget expenditures on environmental measures.