Вітаємо Вас у репозитарії Західноукраїнського Національного Університету

Репозитарій надає вільний доступ до дисертацій, монографій, наукових видань та праць викладачів ЗУНУ, навчально-методичних матеріалів та кваліфікаційних робіт студентів.

Photo by @inspiredimages

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 14

Видання бібліотеки ім. Л.Каніщенка Західноукраїнського Національного Університету
Газети
Газети факультетів / кафедр ЗУНУ
Дисертації та автореферати
Дисертації та автореферати
Кваліфікаційні роботи студентів Західноукраїнського Національного Університету
Магістерські, дипломні, курсові роботи
Конференції
Матеріали конференцій, збірники наукових праць

Recent Submissions

Базель III у воєнній імпортозалежній економіці: як зберегти стандарти короткострокової та довгострокової ліквідності й водночас повернути банкам функцію фінансового посередництва
(2025-05-28) Рудан, Віталій; Винник, Тетяна
Вступ. У воєнних умовах функціонування імпортозалежної економіки застосування стандартів Базель III набуває подвійного значення. З одного боку, нормативи короткострокової ліквідності (LCR) та стабільного фондування (NSFR) залишаються ключовими інструментами забезпечення фінансової стійкості банківської системи. З іншого боку, їх жорстка імплементація у поєднанні з режимом інфляційного таргетування, високодохідними безризиковими інструментами центрального банку та фіскальними стимулами на користь суверенних активів формує структурні перекоси в поведінці банків. За таких умов банки раціонально переорієнтовують портфелі від кредитування реального сектору до інструментів держави та Національного банку України, що послаблює фінансове посередництво й пригнічує інвестиційний розвиток. Це актуалізує потребу в науковому переосмисленні архітектури взаємодії монетарної, регуляторної та фіскальної політики у воєнній імпортозалежній економіці. Мета. Мета статті полягає у розробленні концептуальної моделі адаптації стандартів Базель III та операційного режиму монетарної політики до умов воєнної імпортозалежної економіки за для збереження системної фінансової стійкості та одночасного відновлення функції банківського фінансового посередництва. Метод (методологія). Методологічну основу дослідження складають системний і структурно-динамічний аналіз розвитку банківського сектору України у 2010–2024 рр., компаративний аналіз нормативів Базель III та режимів монетарної політики, емпіричний аналіз статистичних даних Національного банку України щодо структури активів, ліквідності й прибутковості банків, а також інструментарій теорії ігор. Для інтерпретації стратегічної взаємодії між центральним банком, урядом і банківським сектором використано модель ієрархічної гри Неша-Штакельберга; застосовано методи індукції, дедукції та наукового узагальнення. Результати. Установлено, що поєднання жорстких параметрів Базель III, симетричного процентного коридору монетарної політики НБУ та фіскальних стимулів формує стійку рівновагу «другої найкращості», за якої фінансова стабільність і фіскальна мобілізація досягаються ціною пригнічення кредитного каналу. Емпірично доведено структурний зсув у балансах банків: у 2022–2024 рр. частка кредитів нефінансовим корпораціям знижується до 15–17%, тоді як сукупна частка ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ наближається до половини активів, а середньоденні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати сягають 387 млрд грн. Запропоновано авторський інституційний пакет переходу до «рівноваги розвитку», який передбачає воєнне калібрування стандартів Базель III, середньострокову інтерпретацію інфляційної цілі та впровадження цільового довгострокового рефінансування як балансно нейтральної альтернативи стерилізаційній ліквідності. Обґрунтовано, що така конфігурація дозволяє зберегти системну стійкість банківської системи та відновити умови для продуктивного інвестиційного кредитування в процесі повоєнної реконструкції.
Банківське кредитування як чинник фінансової стабільності банківського сектору України та економічної безпеки держави
(2025-05-28) Сидорович, Олена
У статті проаналізовано вплив банківського кредитування на фінансову стабільність банківського сектору України та економічну безпеку держави. Виявлено внутрішні чинники, що визначають стійкість банків – якість кредитного портфеля, капіталізація, ліквідність, ефективність управління ризиками та рівень цифровізації, а також зовнішні чинники – макроекономічне середовище, монетарну політику, політичні та соціальні ризики, стан фінансових ринків і зовнішньоекономічні умови. У ході дослідження проведено класифікацію ключових ризиків кредитування: кредитний, ліквідності, процентний, операційний, макроекономічний та соціально-психологічний, що дозволило оцінити їхній вплив на фінансову стійкість банківського сектору та економічну безпеку держави. Розроблено систему критеріїв і кількісних показників для оцінки кредитної активності, якості портфеля, капіталізації та макроекономічного впливу, що забезпечує комплексну кількісну оцінку впливу банківського кредитування на фінансову стабільність і економічну безпеку. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо оптимізації кредитної політики, мінімізації кредитних і системних ризиків та підвищення ролі банківського сектору у забезпеченні економічної безпеки держави. Запропоновані заходи включають посилення кредитного скорингу, диверсифікацію кредитного портфеля, розвиток дистанційних каналів обслуговування, резервування, внутрішній аудит, хеджування ризиків та активну взаємодію з регулятором. У процесі дослідження впливу банківського кредитування на фінансову стабільність банківського сектору України та економічну безпеку держави застосовано комплекс методів наукового пізнання. Використано системний підхід для аналізу взаємозв’язків між внутрішніми та зовнішніми чинниками, кредитними ризиками та механізмами забезпечення стійкості банківського сектору. Для оцінки впливу окремих чинників на ефективність кредитної діяльності та фінансову стабільність застосовано методи порівняльного, структурно-логічного та статистичного аналізу. Для визначення взаємозв’язку між якістю кредитного портфеля, капіталізацією, ліквідністю банків та рівнем економічної безпеки держави застосовано класифікаційно-аналітичний підхід. Такий комплексний підхід дозволив ідентифікувати ключові ризики кредитування, оцінити їхній вплив на стійкість банківського сектору та розробити практичні рекомендації щодо оптимізації кредитної діяльності, мінімізації кредитних і системних ризиків та посилення ролі банківського сектору у забезпеченні економічної безпеки держави.
Формування безбар’єрного середовища в територіальних громадах
(2025-05-28) Мазур, Володимир
Вступ. У сучасних умовах соціально-економічних трансформацій, євроінтеграційних процесів та реформування системи місцевого самоврядування питання формування безбар’єрного середовища набуває особливої актуальності. Безбар’єрність розглядається як комплексна міжсекторальна категорія, що поєднує соціальні, економічні, інфраструктурні та цифрові аспекти забезпечення рівного доступу населення до суспільних благ і послуг. Особливу роль у її реалізації відіграють територіальні громади, які виступають базовим рівнем впровадження інклюзивної політики. У статті досліджено еволюцію концепції безбар’єрності, її структурні компоненти та особливості практичної імплементації на місцевому рівні, а також здійснено аналіз рівня безбар’єрності територіальних громад. Мета. Метою статті є аналіз теоретичних засад, оцінка сучасного стану та розроблення практичних напрямів удосконалення формування безбар’єрного довкілля в територіальних громадах України. Методологія. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових методів. Методи аналізу і синтезу використано для узагальнення теоретичних підходів до сутності та видів безбар’єрності; історико-логічний метод – для дослідження еволюції концепції; системний підхід – для розгляду політики безбар’єрності як цілісної багаторівневої системи. Порівняльний і статистичний аналіз застосовано для оцінювання індексу безбар’єрності та виявлення міжрегіональних відмінностей; метод узагальнення – для формування висновків; структурно-функціональний – для визначення ролі територіальних громад; графічний метод – для візуалізації результатів дослідження. Результати. У результаті дослідження узагальнено теоретичні засади формування політики безбар’єрності та підтверджено її багатовимірний характер, що охоплює фізичну, інформаційну, цифрову, соціальну, освітню, економічну та екологічну складові. Встановлено еволюцію концепції від медичного підходу до сучасної інклюзивної моделі, заснованої на принципах прав людини, універсального дизайну та сталого розвитку. Доведено, що ключова роль у реалізації політики безбар’єрності належить територіальним громадам, тоді як її інституційною основою є поєднання міжнародних і національних нормативно-правових інструментів. За результатами аналізу індексу безбар’єрності встановлено середній рівень 75% та значну міжрегіональну диференціацію, що свідчить про нерівномірність розвитку інклюзивного середовища. Виявлено відсутність системного підходу у більшості громад, що зумовлює фрагментарність управлінських рішень. Обґрунтовано, що підвищення ефективності політики безбар’єрності потребує її інтеграції у стратегічні документи розвитку, належного фінансового та інституційного забезпечення, а також впровадження дієвих механізмів моніторингу й оцінювання.
Використання інноваційних технологій сталого землеробства агроформуваннями в умовах становлення сталого сільського господарства - «Agriculture 5.0»
(2025-05-28) Ярощук, Олексій; Івашків, Ірина; Шеленко, Діана; Абрамик, Михайло
В статті досліджено використання інноваційних технологій сталого землеробства агроформуваннями в умовах становлення сталого сільського господарства - «agriculture 5.0». В статті проаналізовано частка замінованих та окупованих сільськогосподарських земель і вартість розмінування в розрізі областей України. Зокрема в дослідженні виділено питому вагу сільськогосподарських земель, які є непридатні та недоступні для використання, проаналізовано частку сільськогосподарських земель на тимчасово окупованих територіях та вартість розмінування усіх земель. Проведено порівняльний аналіз щодо застосування традиційного і сталого землеробства в аграрних підприємствах. З’ясовано, що необхідним і важливим є поступовий перехід аграрних підприємств на використання інноваційних технологій сталого землеробства, які включають в себе: збалансоване поєднання економічних, екологічних та соціальних цілей, мінімальний обробіток, збереження структури ґрунту: точне землеробство, no-till, strip-till, застосування сівозміни, диверсифікація культур, полікультурне вирощування, оптимізація внесення добрив та управління поживними рештками. використання органічних добрив, компосту, сидератів, довгострокова стійкість виробництва, збереження родючості ґрунтів та біорізноманіття. Здійснено порівняння щодо використання технологій сталого землеробства в Україні агровиробниками на основі проведеного опитування серед 50 інноваційних агрокомпаній та інших аграрних підприємств. Доведено, що вимогою часу є підготовка аграрних підприємств до формування та становлення моделі «Сільське господарство 5.0» на основі поєднанні цифрових технологій і застосування збалансованих еколого-економічних підходів для збереження екосистеми в сільському господарстві.
Вплив проблемних активів на фінансову стабільність банківської системи та економічну безпеку України: роль непрацюючих кредитів
(2025-05-28) Сенів, Богдан
У статті досліджено вплив проблемних активів, ключовим компонентом яких є непрацюючі кредити (NPL), на фінансову стабільність банківської системи України та рівень економічної безпеки держави. Аналітичний акцент зроблено на динаміці й структурі NPL як основному каналі передавання кредитного ризику у фінансову систему. Визначено внутрішні та зовнішні чинники зростання проблемних активів, серед яких макроекономічні шоки, воєнні та геополітичні ризики, недостатня капітальна спроможність окремих банків, висока частка неплатоспроможних позичальників і низький рівень прозорості банківських операцій. Обґрунтовано напрями підвищення ефективності управління проблемними активами: створення централізованої інституції з роботи з NPL, розвиток організованого вторинного ринку проблемних кредитів, удосконалення процедур реструктуризації, інтеграція цифрових технологій у кредитний процес і зміцнення корпоративного управління. Запропоновані рекомендації орієнтовані на підвищення фінансової стійкості банків, поліпшення ліквідності та капітальної позиції, відновлення кредитної активності та посилення економічної безпеки України в умовах сучасних фінансових і геополітичних викликів. Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: методи економічного аналізу та систематизації, порівняльний та статистичний аналіз, моделювання впливу проблемних активів на фінансову стійкість банків, методи прогнозування та оцінки ризиків, а також огляд і узагальнення наукових джерел. Результати. У дослідженні визначено ключові внутрішні та зовнішні чинники впливу проблемних активів на фінансову стабільність банківської системи, окреслено напрями підвищення ефективності управління непрацюючими кредитами, розроблено практичні рекомендації для банківських установ і державних органів щодо зниження частки проблемних активів, підвищення ліквідності та капіталізації банків, удосконалення процедур реструктуризації та цифровізації кредитного процесу.