Перспективи зміцнення фінансового патріотизму суспільства у контексті інституційних реформ та зміцнення довіри до держави

Abstract

У цьому дослідженні висвітлено чинники підвищення фінансового патріотизму суспільства. Обґрунтовано, що фінансовий патріотизм не може залежати тільки від свідомості громадян та бізнесу, він також вимагає відповідальної позиції держави, зокрема проведення виваженої фіскальної політики, що враховує не тільки потреби держави у коштах, але й інтереси платників податків. Розкрито проблеми реформування органів фіскального контролю, які продовжують відігравати деструктивну роль у створенні сприятливого бізнес-середовища. Відзначено, що підтримання високого рівня фінансового патріотизму вимагає також забезпечення професіоналізму роботи державних інституцій при використанні публічних ресурсів, подолання таких явищ, як марнотратство бюджетних коштів, корупція, лобізм. Обґрунтовано, що у контексті підвищення довіри суспільства до держави необхідними є імплементація інклюзивних підходів до управління публічними фінансами, реалізація декларації про верховенство права у взаєминах між державою та суспільством. This study highlights the factors that increase the financial patriotism of society. It is substantiated that financial patriotism cannot depend only on the consciousness of citizens and businesses; it also requires a responsible position of the state and maintaining trust in government institutions. In particular, the state must pursue a balanced fiscal policy that considers not only the government's financial needs but also the interests of taxpayers. The article determines that, according to the National Revenue Strategy until 2030, the main condition for tax and customs innovations is to increase public confidence in fiscal control authorities. However, the process of these authorities reforming is not carried out promptly, and they continue to play a negative role in creating a favourable business environment. For example, while the number of audits and the amount of additional payments accrued are increasing, most cases are not confirmed in court. This undermines business confidence not only in fiscal control authorities but also in the state as a whole. Maintaining a high level of financial patriotism also requires ensuring the state institutions' professionalism in public resources usage, overcoming waste of budget funds, corruption, and lobbying. It is substantiated that to increase public trust in the State as a condition for maintaining a high level of financial patriotism, it is important to implement such reforms as: introduction of inclusive approaches to public finance management; implementation of the Declaration on the Rule of Law in relations between the State and society. In the first area, it is important to increase government transparency, ensure a link between the resources spent and the results of work, and reduce the influence of personal contacts in the fiscal payments process. The second direction requires reforming the judicial system, clearing it of corruption, impunity, and dependence on politicians and oligarchs. The author proves that the implementation of the rule of law principle will make it possible to resolve the issues of corruption, waste, and improve the quality of governance. This will help to increase the level of financial patriotism of society.