Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/54371
Назва: | Комплексний підхід до подолання наслідків важкої психологічної травматизації дорослих |
Інші назви: | A comprehensive approach to overcoming the consequences of severe psychological traumatization of adults |
Автори: | Фільц, Олександр Мединська, Юлія Якушик, Сергій Filts, Oleksandr Medynska, Yuliia Yakushyk, Serhii |
Ключові слова: | особа дорослого психічна травма психотерапія психодинамічна групова психотерапія мистецтво арт-терапія лікування посттравматичних розладів супервізія психологічна реабілітація групова динаміка сетинг mental trauma psychotherapy psychodynamic group psychotherapy art art-therapy treatment of post-traumatic disorders psychological rehabilitation group dynamics |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | ЗУНУ |
Бібліографічний опис: | Фільц, О. Комплексний підхід до подолання наслідків важкої психологічної травматизації дорослих [Текст] / Олександр Фільц, Юлія Мединська, Сергій Якушик // Психологія і суспільство. – 2024. – № 1. – C. 177-187. |
Короткий огляд (реферат): | У статті висвітлено досвід реалізації проєкту арт-психотерапевтичної реабілітації ветеранів АТО, колишніх в’язнів, які перебували у полоні на території так званих ДНР та ЛНР, а також членів їхніх родин. Аргументовано теоретичні та методичні основи психотерапії психічної травми у вимірах різних психотерапевтичних напрямків, на основі чого розроблено концептуальну та оргдіяльнісну структуру довершеного проєкту, створеного на методологічних засадах психодинамічної парадигми у поєднанні з арт-терапією. Реалізовано завдання виявлення закономірностей протікання психотерапевтичного мегапроцесу у сконструйованому та досліджуваному просторі, проаналізовано труднощі його здійснення і стратегії їх подолання. Обґрунтовано, що психологічні закономірності індивідуального та групового позасвідомого функціонування вмотивовано запускають цей мегапроцес, у результаті якого пропонований проєкт, разом зі всіма його учасниками, із часом починає діяти як єдина велика психотерапевтична група. Відтак забезпечення якості надання психотерапевтичної допомоги у такому форматі неможливе без регулярної супервізії, котра дозволяє психотерапевтам осмислювати свій досвід, екологічно проживати його травматичні складові, втримуватися в межах професійної позиції, а саме терплячого, доброзичливого та емпатичного супроводу процесу зцілення психічно враженої особи. Показано, що у подібних проєктах доречним є свідомий, планомірний, контрольований відхід психотерапевтів од жорсткого психоаналітичного сетингу, для якого притаманна доброзичлива нейтральність, спокійне емоційне долучення і чітке дотримання рамок у бік більшої підтримки, почуттєвої прозорості, гнучкості психотерапевтів щодо витримування прийнятних нормативних умов. Отримані результати, потребуючи подальшого осмислення, все ж є надійною емпіричною базою для розвитку психодинамічної психотерапії травми та розуміння групових соціальних процесів суспільства, задіяного у війну і змушеного відновлювати свою психодуховну рівновагу. This article presents the experience of the art-psychotherapeutic rehabilitation project of ATO veterans, former prisoners who were held captive in the territory of the so-called “Donetsk People's Republic” (DPR) and “Luhansk People's Republic” (LPR), as well as their family members. The theoretical and methodological foundations of psychotherapy of mental trauma in the dimensions of various psychotherapeutic directions are highlighted. On the basis of this, the authors developed a conceptual and organizational structure of a holistic project built on the methodology of the psychodynamic paradigm in its combination with art therapy. The task of studying the regularities of the psychotherapeutic process in the created and researched space was realized, the difficulties of the psychotherapeutic process and strategies for overcoming them were analyzed. The experience of the implementation of the project shows that the psychological regularities of individual and group unconscious functioning steadily trigger the process, as a result of which the entire project, together with all its participants, eventually begins to function as a single large psychotherapeutic group. Therefore, ensuring the quality of psychotherapeutic assistance in this format is impossible without regular supervision, which allows psychotherapists to make sense of their experience, ecologically live its traumatic components, stay within the limits of a professional position, namely patient, benevolent and empathic support of the healing process. The authors showed that in such projects, a conscious, planned, controlled departure of psychotherapists from a strict psychoanalytic setting, which is characterized by benevolent neutrality, calm emotional involvement and strict adherence to the framework, towards greater support, emotional transparency, and flexibility of psychotherapists in maintaining the framework conditions is appropriate. The obtained results require further understanding, but are already a serious empirical basis for the development of psychodynamic psychotherapy of trauma and the understanding of group social processes of a society involved in war and forced to restore its balance. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/54371 |
Розташовується у зібраннях: | Психологія і суспільство 2024. - № 1 (89) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Фільц.PDF | 813.6 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.