Task organization of the psychologist's professional activity

Abstract

The paper provides a theoretical analysis and reveals the constructive potential of the task-based organization of a psychologist’s professional activity in his/her systematic counseling work with a client, in which the latter goes through a four-stage cyclic-actual path of personal definition of a traumatic life problem as his/her own internal task: first, awareness of its subject and requirements, then its redefinition and redefinition, and finally its independent formulation as a purely personal one. In particular, it is proved that from the standpoint of the task approach, any activity can be interpreted as a series of continuously solvable tasks that can be faced by a person in the form of some action (a simple task); a situation that requires searching for connections between previously known information and unknown information, and thus obtaining some new knowledge (a thinking task), or a situation that, although it contains certain initial data, the person who solves it still does not know how to achieve the desired result (a problem task). It is from the standpoint of the latter definition that the personal request made by a client to a professional psychologist is considered. It is argued that it is the complex internal mechanism of transforming a problematic situation into a problematic task that is the “starting point” that separates a simple feeling of internal discomfort about the difficult life situation experienced by the client from his or her action activity, which, as a result of his or her own efforts, leads him or her to the desired answer. It has been determined that the central stage of this complex path is the process of a person’s internal acceptance of an external task as an internal (self) task, which can either be independently realized by the person at a certain time or recognized and approved with outside help (from a partner, loved one, friend, colleague, etc.). Therefore, it is the professional psychological support of such transformational changes that a psychologist must cope with when providing assistance to a client. The study found that in the process of such problematic dialogic interaction, which is the main channel of counseling or therapeutic practice, the person in need redefines and redefines the previously set task. In addition, the following scientific fact has been established: in order for an externally formed problem situation to become an internally accepted task for a person and eventually find its solution, it must go through four main stages: awareness (of the subject and requirements), its redefinition and redefinition up to the independent formulation of a new, purely personal task, which already contains more additional initial data (causes, means, probable consequences, etc.) and a set of possible options for an acceptable solution. У роботі здійснено теоретичний аналіз та розкрито конструктивний потенціал задачної організації професійної діяльності психолога у його системній консультативній роботі з клієнтом, за якої останній проходить чотириетапний циклічно-вчинковий шлях особистісного визначення ним травмувальної життєвої проблеми як власної внутрішньої задачі: спочатку усвідомлення її предмета і вимог, потім її довизначення і перевизначення, насамкінець її самостійна постановка як суто персональної. Зокрема, доведено, що з позицій задачного підходу будь-яку діяльність можна трактувати як низку безперервно розв’язуваних задач, які можуть поставати перед людиною у формі деякої дії (просто задача); ситуації, що вимагає пошуку зв’язків попередньо відомої інформації з невідомою, а відтак отримання певного нового знання (мислиннєва задача), чи такої ситуації, яка, хоч і містить певні вихідні дані, але тому, хто її вирішує, все ж достаменно невідомі шляхи досягнення бажаного результату (проблемна задача). Саме з позицій останнього визначення розглянуто особистий запит, з яким звертається клієнт до професійного психолога. При цьому аргументовано, що саме складний внутрішній механізм переведення проблемної ситуації у проблемну задачу і є тією «відправною точкою», яка відмежовує просте відчуття внутрішнього дискомфорту щодо складної життєвої ситуації, яку переживає клієнт, від його вчинкової активності, що у підсумку власних зусиль приводить його до шуканої відповіді. Визначено, що центральним етапом цього складного шляху є процес внутрішнього прийняття людиною зовнішньої задачі як внутрішньої (самісної), яка може бути або ж у певний час самостійно усвідомлена нею або ж визнана і схвалена зі сторонньою допомогою (від партнера, близької людини, друга, колеги тощо). Відтак саме фаховий психологічний супровід таких трансформаційних змін і є тим завданням, з яким має впоратися психолог, надаючи допомогу клієнту. В результаті дослідження було встановлено, що у процесі такої проблемної діалогічної взаємодії, що є основним каналом консультативної чи терапевтичної практики, відбувається довизначення та первизначення потребуючою особою попередньо поставленої задачі. Крім того встановлено такий науковий факт: щоб зовнішньо сформована проблемна ситуація стала внутрішньо прийнятою задачею для людини й у підсумку знайшла своє вирішення, вона має пройти чотири основних етапи: усвідомлення (предмета і вимог), її довизначення та перевизначення аж до самостійної постановки нової, суто особистісної, задачі, яка вже містить більше додаткових вихідних даних (причини, засоби, ймовірні наслідки тощо) і набір можливих варіантів прийнятного розв’язку.