Генезис розвитку облікових парадигм: науковий аналіз

Abstract

Вступ. Трансформація економічних процесів під впливом глобалізації активно впливає на еволюцію бухгалтерської науки, її теоретичні, фундаментальні та методологічні аспекти. Аналіз історичних парадигм та періодів змін в обліку дає можливість виявити фактори, що спонукають до перегляду концептуальних засад. Порівняння наукових підходів до становлення бухгалтерської наукової парадигми у світлі світової економічної думки дає можливість узагальнити різноманітні погляди вчених та встановити відповідність між відомими теоретичними нормами і сучасними викликами.

Мета дослідження. Метою статті є аналіз наукових підходів до формування парадигм бухгалтерського обліку та визначення їніх переваг для облікової науки.

Методи. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання з використанням системного підходу. Індукція та аналіз сприяли опрацюванню значної кількості праць, присвячених розробці парадигми бухгалтерського обліку. Для класифікації пропонованих підходів до формування облікової парадигми використано групування, синтез та аналогію. Узагальнення сприяло формуванню висновків про співіснування декількох парадигм бухгалтерського обліку та досягнення синергетичного ефекту від їх інтеграції.

Результати.У дослідженні здійснено аналіз наукових праць щодо формування парадигм бухгалтерського обліку. Вивчені підходи класифіковано на шість груп: парадигма інформаційних технологій, парадигма глобального обліку, інституційна парадигма, стратегічна облікова парадигма, інформаційна парадигма, природнича парадигма. Виокремлено ознаки впливу кожної групи на облікову науку: технологія збору та обробки інформації впливає на трансформацію методу науки; облік розглядається як інститут у макроекономічному середовищі боротьби з соціальними і політичними проблемами; позиціонування обліку як інструменту вирішення глобальних питань; епістемологія обліку як прогностичної науки; інформація як причина, зміст та результат облікової науки; реалізація цілей сталого розвитку та фізіократичних ідей. На основі того, що бухгалтерський облік є мультипарадигмальною наукою, зроблено висновок про те, що можливе поєднання декількох парадигм та отримання синергетичного ефекту від їхньої інтеграції.

Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на розробку архітектоніки новітньої парадигми обліку, що поєднує переваги наявних підходів. Introduction.The transformation of economic processes under the influence of globalization significantly impacts the evolution of accounting science, including its theoretical, fundamental, and methodological aspects. Analyzing historical paradigms and periods of change in the field of accounting enables the identification of factors that prompt a reconsideration of conceptual foundations. Comparing scientific approaches to the formation of the accounting scientific paradigm in the light of global economic thought allows for the synthesis of diverse perspectives of scholars and the establishment of correspondence between existing theoretical norms and contemporary challenges.

The aim of the study.The aim of this article is to analyze scientific approaches to the formation of accounting paradigms and determine their advantages for accounting science.

Methods.The methodological foundation of the research is the dialectical method of cognition using a systems approach. Induction and analysis facilitated the examination of a substantial body of literature dedicated to the development of accounting paradigms. Grouping, synthesis, and analogy were employed to classify the proposed approaches to forming accounting paradigms. Generalization contributed to the formulation of conclusions about the coexistence of several accounting paradigms and the achievement of a synergistic effect from their integration.

The results.The study analyzed scientific works concerning the formation of accounting paradigms. The examined approaches were classified into six groups: the information technology paradigm, the global accounting paradigm, the institutional paradigm, the strategic accounting paradigm, the information paradigm, and the natural paradigm. The impact of each group on accounting science was identified as follows: information technology paradigm - the technology for collecting and processing information influences the transformation of scientific methods; global accounting paradigm - accounting is viewed as an institution within the macroeconomic environment, addressing social and political issues; institutional paradigm - positioning accounting as a tool for solving global problems; strategic accounting paradigm - the epistemology of accounting as a predictive science; information paradigm - information is considered the cause, content, and result of accounting science; natural paradigm - implementation of sustainable development goals and physiocratic ideas. Based on the premise that accounting is a multi-paradigm science, it is concluded that the combination of several paradigms and the achievement of a synergistic effect from their integration is possible.

Prospects for further research. Future scientific inquiries will focus on developing the architecture of a modern accounting paradigm that combines the advantages of existing approaches.