Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/53599
Назва: Регулювання молокопереробної галузі провідними світовими експортерами
Інші назви: Regulation of the dairy processing industry by leading global exporters
Автори: Братко, Олександр
Bratko, Oleksandr
Ключові слова: молокопереробна галузь
молочна промисловість
регулювання економіки
неоінституціоналізм
неолібералізм
dairy industry
milk sector
economic regulation
neoinstitutionalism
neoliberalism
Дата публікації: 2024
Видавництво: ЗУНУ
Бібліографічний опис: Братко, О. Регулювання молокопереробної галузі провідними світовими експортерами [Текст] / Олександр Братко // Вісник економіки. – 2024. – № 3. – С. 116-128.
Короткий огляд (реферат): Вступ. У сучасному глобалізованому світі молокопереробна галузь відіграє важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та економічного зростання багатьох країн. Провідні світові експортери молочної продукції стикаються з численними викликами, пов’язаними з регулюванням цієї галузі, які охоплюють контроль над обсягами виробництва та цінами, стандарти якості, безпеку продукції тощо. Дослідження особливостей регулювання молокопереробної галузі у цих країнах дає змогу краще зрозуміти, які підходи сприяють розвитку галузі та підвищенню її конкурентоспроможності на світовому ринку. Мета дослідження – аналіз і порівняння стратегій регулювання молокопереробної галузі в провідних країнах-експортерах, визначення загроз та сталості їхніх підходів. Методи дослідження. У дослідженні здійснено систематизацію основних типів політики у молочному секторі провідних експортерів на основі таких критеріїв: інституційні рамки (форми конкуренції та глобальної інтеграції); режим ринку молочних продуктів; спосіб регулювання та крос-секторальний режим акумуляції продукції. Результати. У статті проведено ретроспективний огляд і порівняння програм розвитку молокопереробної промисловості в Європейському Союзі, США, Канаді та Новій Зеландії протягом останніх 50 років. Новозеландська модель ґрунтується на ринковому підході, що інтегрує молочний сектор у світову економіку, надаючи значну автономію учасникам ринку. Однак, незважаючи на чітко виражений неоліберальний характер, держава відіграла важливу роль у становленні сектору, а основний молочний кооператив має майже монопольний статус, що вказує на наявність «неокорпоративістської» моделі. У Канаді, навпаки, уряд активно втручається в регулювання молочного ринку, реалізуючи «неоетатичний» підхід. ЄС і США використовують змішані нормативні моделі, що охоплюють елементи неолібералізму, неоетатизму та неокорпоратизму. Висновки. Поширення неоліберальних ідей і впровадження їхніх інститутів значно змінили політику регулювання молокопереробної галузі. Реформи поступово зруйнували попередню інституційну ієрархію, змусивши уряди адаптуватися до глобальних ринків та конкурентних умов. Проте практичний досвід демонструє, що не всі великі країни-виробники молочної продукції обрали шлях дерегуляції. Замість цього принципи неолібералізму адаптувалися до національних і регіональних умов, що дало змогу суттєво втручатися у ринок молокопереробної промисловості більшості провідних держав. Крім того, після пандемії COVID-19 та подальших геополітичних криз у світі простежується відновлення регуляторних процесів і зростання регіональних конфліктів. Ці тенденції виявляються в різних секторах, і молокопереробна галузь не становить виняток з цієї історичної динаміки. Перспективи. У майбутніх наукових дослідженнях доцільно чіткіше визначити проблеми та напрямки поліпшення дерегулювання молокопереробної галузі провідними світовими експортерами. Introduction. In today’s globalised world, the dairy processing industry is crucial in ensuring food security and economic growth for many countries. Leading global exporters of dairy products face numerous challenges related to the regulation of this industry, including control over production values and prices, quality standards, product safety, etc. Studying the regulatory practices of the dairy processing industry in these countries provides valuable insights into which approaches contribute to the development of the sector and enhance its competitiveness in the global market. Purpose. The purpose of the paper is to conduct the analysis and comparison of dairy industry regulation strategies in leading exporting countries, to identify the threats and sustainability of their approaches. Methods. The research was carried out using the following methods: analysis and synthesis – to characterize the modern mainstream of theoretical intelligence in the field of regional security; comparative analysis – to compare the structures of regional security management in different parts of the world; deductions and inductions – to form a conceptual model of global governance; tabular and visual methods – for visual presentation of the material. Results. The article provides a retrospective review and comparison of dairy industry development programs in the European Union, the United States, Canada, and New Zealand over the past 50 years. New Zealand’s model is based on a market-oriented approach that integrates the dairy sector into the global economy, granting significant autonomy to market participants. However, despite its clearly neoliberal character, the state has played a crucial role in shaping the sector, with the leading dairy cooperative holding a near-monopoly status, indicative of a “neo-corporatist” model. In contrast, Canada’s approach involves substantial government intervention in dairy market regulation, reflecting a “neo-statist” model. The European Union and the United States employ a mixed regulatory framework incorporating elements of neoliberalism, neo-statism, and neo-corporatism. Discussion. The spread of neoliberal ideas and the implementation of its institutions have significantly impacted dairy industry regulation. Reforms have gradually dismantled the previous institutional hierarchy, compelling governments to adapt to global markets and competitive conditions. However, practice demonstrates that not all major dairy-producing countries have pursued deregulation. Instead, neoliberal principles have been adapted to national and regional contexts, allowing governments to maintain substantial interventions in the dairy sector of many leading nations. Additionally, following the COVID-19 pandemic and subsequent global geopolitical crises, there has been a resurgence of regulatory processes, accompanied by increasing regional tensions. These trends have been observed across various sectors, with the dairy industry also reflecting this historical shift. Prospects. In future scientific studies, it is advisable to more clearly define the problems and directions for improving the deregulation of the milk processing industry by the world’s leading exporters.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/53599
Розташовується у зібраннях:Вісник економіки 2024 рік

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Братко.PDF1.7 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.