Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/54219
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСидор, Ірина Петрівна-
dc.date.accessioned2025-03-03T09:34:27Z-
dc.date.available2025-03-03T09:34:27Z-
dc.date.issued2025-02-
dc.identifier.citationСидор І. П. Інституційний вимір публічних фінансів: методологічні підходи. Актуальні питання економічних наук. 2025. № 8.uk_UA
dc.identifier.urihttp://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/54219-
dc.description.abstractУ статті розглянуто інституційний вимір публічних фінансів, актуальність якого обумовлений пошуком новітнього методологічного інструментарію парадигми наукового пізнання публічних фінансів в умовах сучасних викликів, загроз та невизначеності, що і послужило метою даного наукового дослідження. Досягненню поставленої мети сприяли такі методи наукового дослідження, як системний аналіз, порівняння та узагальнення. Окреслено причини виникнення теорії інституціоналізму, як своєрідний виклик та акцентування уваги на ролі інститутів і інституцій у розвитку суспільства. Визначено інституційний зріз у дослідженні публічних фінансів в частині функціонування інститутів та інституцій публічної влади. Обґрунтовано зміст цих понять. Зазначено, що під інститутом доцільно розглядати стійку систему правил, норм, традицій, організацій і механізмів, які регулюють поведінку людей у певній сфері суспільного життя, а інституцією – конкретні організації або структури, які втілюють певні інститути у своїй практичній діяльності. Обґрунтовано ключові домінанти впливу на формування інституційних компонент публічних фінансів в межах інституційного виміру їх наукового https://a-economics.com.ua/index.php/home/about ISSN 3041-2129 Увесь контент ліцензовано за умовами Creative Commons BY 4.0 International license дослідження, ними є: теорія інституціоналізму, інституційний підхід та інституційна динаміка. Подано характеристики змістового наповнення інституційних компонент публічних фінансів у їх ієрархічній підпорядкованості, ними виступають: інституційне середовище, інституційний простір, процеси інституціоналізації, інституційна архітектоніка, інституційні система і структура, інституційна матриця, інститути та інституції. На основі інституційного підходу визначено ключові компоненти пізнання публічних фінансів та сформовано інституційну матрицю, як своєрідну модель опису інституційного механізму, певного порядку функціонування публічних фінансів, що визначає сучасний соціально-економічний і політичний розвиток суспільства, відображає стійку систему базових інститутів та інституцій, які формують спосіб організації публічного управління та публічних відносин у сфері публічних фінансів. Інституційна матриця публічних фінансів пронизана системою публічного управління, має власні принципи побудови та організаційно-правове забезпеченняuk_UA
dc.publisherМіжнародний класичний університет імені Пилипа Орликаuk_UA
dc.subjectпублічні фінанси, інституційний підхід, інституційний вимір, інституційна матриця, інституційне середовище, інституційний простір, інституційна архітектоніка, інститути, інституції.uk_UA
dc.subjectpublic finance, institutional approach, institutional dimension, institutional matrix, institutional environment, institutional space, institutional architectonics, institutions, institutionsuk_UA
dc.titleІнституційний вимір публічних фінансів: методологічні підходиuk_UA
dc.title.alternativeInstitutional dimension of public finance: methodological approachesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Сидор-3.pdf449.48 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.