Поведінкові контури теоретичної конструкції публічних фінансів

Abstract

Сучасні виклики та турбулентні зміни середовища функціонування публічних фінансів обумовлюють необхідність пошуку новітніх підходів до формування моделей та технологій їх управління з урахуванням поведінкових аспектів прийняття управлінських рішень як органами публічної влади, так і іншими суб’єктами фінансових відносин. У цьому контексті метою статті є проведення аналізу базових теорій публічних фінансів через призму поведінкових аспектів: теорії суспільного вибору, фіскального обміну та суспільного блага, у яких закладено основні постулати теоретичних надбань фінансової науки, зразками яких користуються усі демократичні країни з ринковою економікою. Наукове дослідження проведено із використанням методів систематизації і узагальнення, порівняння, логічного впорядкування та емпіричних досліджень. На основі детального опрацювання ключових ідей та світоглядних позицій теоретичного надбання публічних фінансів читачам запропоновано авторський підхід до подання теоретичної конструкції публічних фінансів під своєрідним науковим зрізом з позиції окреслення поведінкових контурів та впливу ряду суб’єктивних факторів на прийняття рішень у межах цих теорій, що дозволило обґрунтувати доцільність урахування поведінкового аспекту до моделей управління публічними фінансами з метою коригування ірраціональної поведінки суб’єктів економіки (органів публічної влади та управління, бізнес структур, платників податків, виборців, організацій громадянського суспільства тощо) в сторону зростання раціональності без обмеження їх вибору та застосування примусу. Такий підхід відповідає поведінковим моделям управління, наукове пізнання яких стане предметом наших подальших наукових досліджень. Contemporary challenges and turbulent changes in the environment of public finance operations necessitate the search for innovative approaches to the formation of models and technologies for their management, taking into account the behavioral aspects of decision-making by both public authorities and other entities in financial relations. In this context, the aim of the article is to analyze the fundamental theories of public finance through the prism of behavioral aspects: the theory of public choice, fiscal exchange, and public good, which incorporate the main postulates of the theoretical achievements of financial science, the samples of which are utilized by all democratic countries with market economies. The scientific study was conducted using methods of systematization and generalization, comparison, logical ordering, and empirical research. Based on a detailed elaboration of the key ideas and worldview positions of the theoretical heritage of public finance, the authors present a unique approach to the theoretical framework of public finance through a specific scientific lens that outlines behavioral contours and the influence of various subjective factors on decision-making within these theories. This has allowed for substantiating the relevance of incorporating the behavioral aspect into public finance management models to correct the irrational behavior of economic entities (public authorities, management bodies, business structures, taxpayers, voters, civil society organizations, etc.) towards increasing rationality without restricting their choices or applying coercion. This approach corresponds with behavioral management models, the scientific understanding of which will be the subject of our further research.