Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55154
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorШевченко, Ірина-
dc.contributor.authorShevchenko, Iryna-
dc.date.accessioned2025-08-14T09:19:56Z-
dc.date.available2025-08-14T09:19:56Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationШевченко, І. Цифрова інклюзія та цифровізація публічного управління: телемедицина Текст] / Ірина Шевченко // Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України. - 2024. - Вип. 29. - С. 135-143.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55154-
dc.description.abstractВступ. У представленій роботі розглянуто місце цифрової інклюзії та цифровізації публічного управління в межах розвитку телемедицини як інноваційного напряму в медичній сфері. Цифрова трансформація охорони здоров’я зумовлює необхідність гармонізації управлінських процесів і новітніх технологій задля забезпечення рівного доступу до медичних послуг. Актуальність теми обумовлена зростанням попиту на віддалене медичне обслуговування, розвитком штучного інтелекту, а також потребою у подоланні цифрової нерівності в суспільстві. Особливу увагу приділено аналізу функціональних можливостей телемедичних застосунків та визначенню конкурентних переваг їх використання для забезпечення інклюзивності та ефективного публічного адміністрування. Метою представленої роботи є формування підходу до гармонізації цифрової інклюзії та цифровізації публічного управління в медичній сфері. Методи. У дослідженні використано сукупність методів: системного аналізу, логічного узагальнення, SWOT- та PESTEL-аналізу, методів порівняння, графічного представлення даних і прикладного аналізу функціоналу цифрових інструментів. Такий підхід дав змогу виявити ключові фактори впливу на цифрову інклюзію в телемедицині та сформувати комплексний управлінський інструментарій. Результати. У статті охарактеризовано сучасні цифрові інструменти публічного управління в сфері охорони здоров’я, зокрема телемедичні платформи з елементами штучного інтелекту. Визначено цільові групи користувачів, серед яких — пацієнти, медичні заклади та органи влади. Розкрито переваги впровадження телемедицини у забезпеченні економічної інклюзивності, підвищенні доступності медичних послуг і вдосконаленні адміністративних процедур. Побудовано методологічну модель гармонізації цифрової інклюзії та цифровізації публічного управління. Висновки. Цифрова інклюзія та цифровізація публічного управління в медичній сфері є ключовими чинниками сталого соціально-економічного розвитку. Використання телемедицини як цифрового інструменту дозволяє не лише оптимізувати доступ до медичних послуг, а й забезпечити активне включення громадян у процеси цифрової трансформації. Представлений підхід сприяє формуванню інноваційної політики у сфері охорони здоров’я з урахуванням принципів сталості, доступності та технологічного прогресу. Introduction. The presented paper examines the role of digital inclusion and the digitalization of public administration in the context of telemedicine as an innovative area within the healthcare sector. The digital transformation of healthcare necessitates the harmonization of management processes and advanced technologies to ensure equal access to medical services. The relevance of the study is driven by the growing demand for remote healthcare services, the development of artificial intelligence, and the need to bridge the digital divide in society. Particular attention is paid to analyzing the functionality of telemedicine applications and identifying their competitive advantages in ensuring inclusiveness and effective public administration. The purpose of this study is to develop an approach to harmonizing digital inclusion and the digitalization of public administration in the healthcare field. Methods. The research applies a set of methods, including systems analysis, logical generalization, SWOT and PESTEL analysis, comparative analysis, graphical data representation, and applied analysis of digital tools. This methodological framework enabled the identification of key factors influencing digital inclusion in telemedicine and the development of a comprehensive management toolkit. Results. The article describes modern digital tools of public administration in healthcare, particularly telemedicine platforms integrating artificial intelligence. Target user groups are identified, including patients, medical institutions, and public authorities. The advantages of telemedicine in promoting economic inclusion, improving the accessibility of medical services, and enhancing administrative processes are highlighted. A methodological model for harmonizing digital inclusion and digitalization of public administration is developed. Conclusions. Digital inclusion and the digitalization of public administration in healthcare are key factors for sustainable socio-economic development. Telemedicine, as a digital tool, not only optimizes access to healthcare but also ensures the active engagement of citizens in digital transformation processes. The proposed approach contributes to the development of innovative healthcare policies based on the principles of sustainability, accessibility, and technological progress.uk_UA
dc.publisherЗУНУuk_UA
dc.subjectцифрова економікаuk_UA
dc.subjectпублічне управлінняuk_UA
dc.subjectсфера охорони здоров’яuk_UA
dc.subjectінклюзивністьuk_UA
dc.subjectдоступністьuk_UA
dc.subjectінноваційні технологіїuk_UA
dc.subjectdigital economyuk_UA
dc.subjectpublic administrationuk_UA
dc.subjecthealthcareuk_UA
dc.subjectinclusivenessuk_UA
dc.subjectaccessibilityuk_UA
dc.subjectinnovative technologiesuk_UA
dc.titleЦифрова інклюзія та цифровізація публічного управління: телемедицинаuk_UA
dc.title.alternativeDigital inclusion and digitalization of public administration: telemedicineuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Регіональні аспекти розвитку продуктивних сил України Випуск 29 2024 рік

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ШЕВЧЕНКО.PDF476.77 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.