Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55433
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБілоус, Л.В-
dc.contributor.authorГомотюк, О.Є-
dc.contributor.authorЛазарович, М.В-
dc.date.accessioned2025-09-21T18:04:05Z-
dc.date.available2025-09-21T18:04:05Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttps://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/55433-
dc.description.abstractМета роботи. На основі документів проаналізовано основні тенденції політики гетьмана П. Скоропадського і його уряду стосовно національних меншин. Методологія дослідження: у розвідці використано методи аналізу, порівняння, аналогії, узагальнення, структуризації, а також методи документознавства, архівознавства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено аналіз на основі документного масиву основних тенденцій політики стосовно національних меншин Гетьманату; з’ясовано причини відміни Закону про національно-персональну автономію та скасування національних міністерств у російських, єврейських і польських справах. В усіх досліджуваних документах (Грамоті до всього українського народу, в Законі про вибори губернських і повітових земських гласних, Наказі про внутрішні відносини в Українській армії) наголос було зроблено на лояльності громадян до Української Держави, а не на їх етнічному походженні, толерантному ставленні держави як до національних, так і релігійних почуттів громадян. Демократичним в Українській Державі був також вступ до вищих навчальних закладів. Базуючись не на етнічному, а на територіально-державницькому принципі, Гетьманат не бачив сенсу в існуванні національних міністерств, заснованих свого часу Українською Центральною Радою, однак він загалом із розумінням ставився до потреб національних меншин і нерідко відгукувався на їхні прохання. Значну увагу приділено висвітленню культурно-просвітницької діяльності національних меншин. Висновки. Проаналізована на основі документів національна політика Гетьманату, попри певну невизначеність, була поміркованою і не призводила до міжетнічних конфліктів. Скасовуючи Закон про національно-персональну автономію та національні міністерства у великоруських, єврейських і польських справах, гетьман П. Скоропадський і його уряд керувалися територіально-державницьким принципом, згідно з яким, усі громадяни держави є рівноправними, незалежно від їх національності й віри. При цьому підтримка, в т. ч. фінансова, національно-культурного відродження національних меншин тривала.uk_UA
dc.publisherБібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2021. – № 4. – С. 24–31.uk_UA
dc.subjectдокументuk_UA
dc.subjectнаціональні меншиниuk_UA
dc.subjectнаціонально-персональна автономіяuk_UA
dc.subjectГетьманатuk_UA
dc.subjectправаuk_UA
dc.subjectміжнаціональні відносиниuk_UA
dc.subjectкультурно-освітня політикаuk_UA
dc.titleДокумент у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.