Модульно-розвивальний підручник як інструмент ефективної розвивальної взаємодії

Abstract

У статті вперше обґрунтовується сутнісна відмінність між типовим підручником як засобом учіння і модульно-розвивальним підручником як психодидактичним інструментом уможливлення ефективної, полідіалогічної і полісмислової, взаємодії у класі чи аудиторії. При цьому останній осмислюється як квазісуб’єкт вітакультурно концентрованого й ситуативно актуалізованого в ньому змісту-миследіянню, котре спричинює виникнення особливого значеннєво-смислово-чуттєвого простору повноцінної причетності учня (студента) до світу культури і всесвіту життя як співавтора цього типу інноваційного підручника, котрий оптимізує перебіг свого саморозвитку як суб’єкта, особистості, індивідуальності, універсуму. В результаті доводиться, що теорія, методологія, технології проектування, створення, експертизи і застосування модульно-розвивального підручника є альтернативними принципам, параметрам, показникам та умовам використання типових шкільних і ВНЗівських підручників. Важливо й те, що цей підручник, на відміну від традиційного, практикує ковітальну складність у її центральній ланці – напруженій роботі проблемно-діалогічної свідомості того, хто з ним регулярно взаємодіє.