Perceived stress and social support as predictors of subjective well-being among university studies in Nigeria

Abstract

This study investigated the influence of perceived stress and social support as predictors of subjective well-being among university students of Benue State University in Nigeria. The cross-sectional survey design was adopted for this study as 300 participants were selected using the convenient sampling technique with their age range from 18–37 years old. The Perceived Stress Scale (PSS), Social Support Scale (SSS) and the Satisfaction with Life Scale (SWLS) were used for collecting data for the study. Three hypotheses were stated and data analysis was carried out using the simple linear and multiple regression analyses. Hypothesis 1 was accepted [F (1,193) = 2.084, P<.004]. Hypothesis 2 was rejected [F (1,293) = .003, P>.05]. Finally, Hypothesis 3 was not confirmed [F (2,283) = 1.214, P>.05]. There is a significant influence of perceived stress on subjective well-being among university students, while there is no significant influence of social support on subjective well-being. Finally, there is no significant joint influence of perceived stress and social support subjective well-being. It is recommended that university students should be assessed and those with high score on perceived stress should be given intervention to increase their subjective well-being also, social support from parent, guardians, staff and colleagues should be encouraged among university students and the entire university system at large. У поданій статті вивчено вплив сприйняття стресу та своєчасної соціальної підтримки під час його пе­реживання як показників суб’єктивного благополуччя серед студентів Бенуеського державного університету в Нігерії. Для цього дослідження було створено про­граму міжсекторального (перехресного) опитування. Її реалізація стала можливою завдяки 300 учасникам віком від 18 до 37 років, які були відібрані з допомогою зручного методу вибірки. Для збору даних в емпірич­ному дослідженні були використані Шкала сприй­няття стресу (PSS), Шкала соціальної підтримки (SSS) та Шкала задоволеності життям (SWLS). Було сфор­мульовано три гіпотези та проведено аналіз даних з використанням простих лінійних і множинних регресій­них аналітичних процедур. Гіпотеза 1 була прийнята [F (1,193) = 2,084, P <.004], гіпотезу 2 було відхилено [ F (1,293) = .003, P>.05], натомість гіпотезу 3 не було під­тверджено [F (2,283) = 1,214, P>.05]. Встановлено, що значний вплив на суб’єктивне відчуття щастя серед студентів університету має сприйняття стресу, в той час як істотної дії соціальної підтримки на суб’єктивне благополуччя не виявлено. Нарешті, не встановлено значного спільного впливу сприйняття стресу та соці­аль­ної підтримки на суб’єктивне благополуччя. Реко­мендується оцінювати студентів університету і допо­магати тим, хто має високий бал сприйняття стресу в напрямку підвищення їхнього суб’єктивного само­почуття, а також треба заохочувати соціальну підтрим­ку батьків, опікунів, співробітників та колег задля поліпшення персонального благополуччя студентів університету і всієї психосоціальної системи універси­тетської освіти загалом.