Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40907
Назва: | Perceived stress and social support as predictors of subjective well-being among university studies in Nigeria |
Інші назви: | Сприйняття стресу і соціальної підтримки як показники суб’єктивного благополуччя серед студентів університету Нігерії |
Автори: | Ogwuche, Chinelo Helen Caleb, Onah Relojo-Howell, Dennis Оґвуче, Чінело Хелен Калеб, Она Релоджо-Говел, Деніс |
Ключові слова: | mental health perceived stress social support university students well-being студент як суб’єкт повсякдення; психічне здоров’я сприйняття стресу соціальна підтримка, опитування, студенти університету суб'єктивне благополуччя |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | ТНЕУ |
Бібліографічний опис: | Ogwuche, C. H. Perceived stress and social support as predictors of subjective well-being among university studies in Nigeria [Текст] / Chinelo Helen Ogwuche, Onah Caleb, Dennis Relojo-Howell // // Психологія і суспільство. – 2020. – № 1. – C. 120-125. |
Короткий огляд (реферат): | This study investigated the influence of perceived stress and social support as predictors of subjective well-being among university students of Benue State University in Nigeria. The cross-sectional survey design was adopted for this study as 300 participants were selected using the convenient sampling technique with their age range from 18–37 years old. The Perceived Stress Scale (PSS), Social Support Scale (SSS) and the Satisfaction with Life Scale (SWLS) were used for collecting data for the study. Three hypotheses were stated and data analysis was carried out using the simple linear and multiple regression analyses. Hypothesis 1 was accepted [F (1,193) = 2.084, P<.004]. Hypothesis 2 was rejected [F (1,293) = .003, P>.05]. Finally, Hypothesis 3 was not confirmed [F (2,283) = 1.214, P>.05]. There is a significant influence of perceived stress on subjective well-being among university students, while there is no significant influence of social support on subjective well-being. Finally, there is no significant joint influence of perceived stress and social support subjective well-being. It is recommended that university students should be assessed and those with high score on perceived stress should be given intervention to increase their subjective well-being also, social support from parent, guardians, staff and colleagues should be encouraged among university students and the entire university system at large. У поданій статті вивчено вплив сприйняття стресу та своєчасної соціальної підтримки під час його переживання як показників суб’єктивного благополуччя серед студентів Бенуеського державного університету в Нігерії. Для цього дослідження було створено програму міжсекторального (перехресного) опитування. Її реалізація стала можливою завдяки 300 учасникам віком від 18 до 37 років, які були відібрані з допомогою зручного методу вибірки. Для збору даних в емпіричному дослідженні були використані Шкала сприйняття стресу (PSS), Шкала соціальної підтримки (SSS) та Шкала задоволеності життям (SWLS). Було сформульовано три гіпотези та проведено аналіз даних з використанням простих лінійних і множинних регресійних аналітичних процедур. Гіпотеза 1 була прийнята [F (1,193) = 2,084, P <.004], гіпотезу 2 було відхилено [ F (1,293) = .003, P>.05], натомість гіпотезу 3 не було підтверджено [F (2,283) = 1,214, P>.05]. Встановлено, що значний вплив на суб’єктивне відчуття щастя серед студентів університету має сприйняття стресу, в той час як істотної дії соціальної підтримки на суб’єктивне благополуччя не виявлено. Нарешті, не встановлено значного спільного впливу сприйняття стресу та соціальної підтримки на суб’єктивне благополуччя. Рекомендується оцінювати студентів університету і допомагати тим, хто має високий бал сприйняття стресу в напрямку підвищення їхнього суб’єктивного самопочуття, а також треба заохочувати соціальну підтримку батьків, опікунів, співробітників та колег задля поліпшення персонального благополуччя студентів університету і всієї психосоціальної системи університетської освіти загалом. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40907 |
Розташовується у зібраннях: | Психологія і суспільство 2020. - № 1 (79) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Оґвуче.pdf | 297.87 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.