Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40909
Назва: Категорійна матриця теоретичної психології
Інші назви: Categorical matrix of theoretical psychology
Автори: Фурман, Анатолій В.
Furman, Anatoliy V.
Ключові слова: теоретична психологія
психічна реальність
психодуховна дійсність
метазнання
предметне мислення
філософська методологія
поняття
категорія
категорійний профіль наукової школи
метатеоретизування
саморефлексія
професійне методологування
методологічна оптика дослідження
мислесхема
категорійна матриця
типологічний підхід
вітакультурна методологія
числова матриця
еволюція психологічного знання
категорієгенез
категорійне поняття
категорія культури
методологія психології
таксономічна категорія
методологічне мислення
миследіяльність
мислевчинення
категорійний таксон
теорія вчинку
концепт мислення
поняттєво-термінологічне поле категорії
принципи кватерності і квінтетності
функції категорійної матриці
процедура типологізації
вчинковий принцип
метод учинкової діалектики
категорія вчинку
циклічно-вчинковий підхід
канонічна психологія
психологічний канон
психологія вчинку
підсумкове поле рефлексії
вчинок метатеоретизування
Володимир Роменець
Олександр Ткаченко
Георгій Щедровицький
Георгій Балл
Петро М’ясоїд
theoretical psychology
mental reality
psychospiritual reality
metaknowledge
subject thinking
philosophical methodology
concept
category
categorical profile of scientific school
metatheoretization
selfreflection
professional methodologization
methodological optics of research
thought-scheme
categorical matrix
typological approach
vitacultural methodology
numerical matrix
evolution ofpsychologicalknowledge
category genesis
categorical concept
category of culture
methodology of psychology
taxonomic category
methodological thinking
thought-activity
thought-deed
categorical taxon
Дата публікації: 2020
Видавництво: ТНЕУ
Бібліографічний опис: Фурман, А. В. Категорійна матриця теоретичної психології [Текст] / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2020. – № 2 (80). – С. 13-51.
Короткий огляд (реферат): Методологічне дослідження присвячено обґрунтуванню композиції, структури, функцій, змістового наповнення та особливостей витлумачення і використання науковцем-мислителем категорійної матриці теоретичної психології як самобутнього світу метатеоретичної саморефлексивної миследіяльності. При цьому цілеспрямовано зреалізована циклічно-вчинкова оргсхема досягнення вказаної мети, що фокусується у чотирьох взаємозумовлених засадничих ракурсах-етапах розгортання пізнавальної творчості: а) у рамках видатних здобутків найбільш впливових наукових шкіл вітчизняного і зарубіжного часопростору ХХ століття щодо створення категорійної системи психологічної науки загалом і теоретичної психології зокрема з різних світоглядних позицій (ситуаційна складова); б) у форматі авторського визначення сегментів чи вимірів предметного поля цього відносно нового й поки що мало опрацьованого інтелектуалами напряму розвитку сучасної психології (психологічне пізнання як миследіяльність, фундаментальні проблеми психології, методологічні принципи і підходи, завдання, проблема і версії створення категорійного ладу психології – мотиваційна складова); в) у логічно аргументованому наборі взаємозалежних умов, закономірностей, процедур і характеристик здійснення типологічного підходу як точного, досконалого й водночас багатомодульного і поліфункціонального інструменту професійної методологічної роботи (діяльна складова); г) у взаємодоповненні метатеоретизування і рефлексивного методологування, коли аналітико-синтетичному освоєнню підлягають як наявні у психологічному дискурсі поняттєві та категорійні дефініції і формулювання, так і канонічна модель теоретичної психології, що сутнісно постає як аспект людської буттєвості в таксономічно довершеній композиції згармонізованих між собою тематизмів і категорійних визначень (післядіяльна складова). Для переходу від натуралістичного підходу у пізнанні психічної реальності й відтак від численних теорій психічного і самодостатнього предметно центрованого мислення до саморефлексивно спрямованого метатеоретизування психологічної науки над власними здобутками на історичному полотні культурного розвитку людства шляхом актуалізації універсальних ресурсів методологічного мислення й, отже, до висот теоретичної психології автором обґрунтована п’ятимодульна методологічна оптика дослідження її категорійного ладу, що охоплює функціонально порівневий набір лінз-інструментів методологування на рівнях: к о н к р е т н о г о – це кватерна або квінтетна мислесхема як базовий матеріал-засіб здійснення методологічної діяльності; о д и н и ч н о г о – конструкція категорійної матриці, що уможливлює створення 12-ти усистемнених таксонів категорійної кватерності, що семантично презентують теоретичну психологію як окремо новоявлений свідомісний пласт людського буття; о с о б л и в о г о – типологічний підхід у діалектичній мозаїці його категорій, принципів, нормативів, процедур, параметрів та інтелектуальних засобів, що дає змогу отримати досконалу типологію у її оптимальному інваріанті – категорійної матриці; з а г а л ь н о г о – сфера професійного методологування-як-практики, котра є діалектичним продовженням і мислевчинковою конкретизацією світу методології-як-учення у його центральній ланці – методологічному мисленні; у н і -в е р с а л ь н о г о – вітакультурна методологія, що не лише збагачує семіотичну повноту культури та розширює буттєві горизонти свідомості, а й уможливлює миследіяльне і мислевчинкове практикування високої досконалості. Доведено, що, на відміну від числових таблиць, категорійні матриці за побудовою, змістовим вкладанням, внутрішнім поєднанням елементів, методологічним призначенням і функціональним полем впливу на примноження ідеальних форм думання-миследіяння людської свідомої здатності становлять оригінальний та евристичний, хоча й надскладний, інструмент пізнання і методологування, а тому характеризують новітній етап еволюції раціогуманітарного знання в його осередді – категорійній ґенезі як окремих наук, так і міждисциплінарних напрямів пізнавальної творчості. У роботі рубриковано й аргументовано п’ять переваг цього самодостатнього авторського інструменту: фундаментальність епістемного змістового наповнення, логічність форми і способу отримання категорійного ансамблю, оптимальність структури і внутрішньої збалансованості конфігурації таксономічних категорій, ідеальність сконструйованої й оформленої як теоретична модель цілісної картини категорій у їх гармонійному синтезі, практичність у найширшому сенсі свободи метатеоретизування, методологування, мислевчинення і саморефлексії з категоріями і таксонами матриці. Віднайдено оптимальну архітектоніку зазначеної матриці, яка в центральній (внутрішній) частині містить систематику із 16-ти взаємоузгоджених й у певних ієрархічних комбінаціях згрупованих таксономічних категорій, що зорганізовані у вісім таксонів, і її зовнішній контур, який утворюють два (за горизонталлю і вертикаллю) однаково поіменованих, проте різних за аспектами розгляду багатопредметного об’єкта метатеоретизування, ланцюжки діалектичних категорій “загальне – особливе – одиничне – конкретне – універсальне”, що названі як два взаємно прониклі тематичні засновки, котрі знизу і зверху отримують результуючі межі – узагальнення вершинних здобутків теоретичної психології; у такий спосіб отримано 12 категорійних таксонів, кожний з яких може бути підданий деталізованому вивченню. Зважаючи на переваги категорійної матриці, обґрунтовано й змістовно охарактеризовано її п’ять основних функцій – структурно-системну, логіко-пізнавальну, організаційно-синтезувальну, мислекомунікаційну та інструментально-методологічну, а також відповідно вказано на вітакультурний, типологічний, таксономічний, системомиследіяльнісний і циклічно-вчинковий підходи, що реалізують дані підходи, і на низку принципів, які конкретизують кожен із цих підходів. Стосовно сутнісного узмістовлення вперше пропонованої науковому товариству категорійної матриці всебічно висвітлено, що за кожним із 12-ти квінтетно впорядкованих таксонів категорій (по п’ять за горизонталлю і вертикаллю і два за діагоналями) перебуває або напрям чи школа розвитку теоретичної психології, або методологічний принцип чи підхід у психології, або певна система чи епістемна зорганізованість психологічного пізнання чи теоретичної творчості. Доказано, що обстоювана модель матриці уможливлює досягнення психологом-мислителем персоніфікованого (вмотивовано промисленого та осенсованого) полотна категорійного ладу теоретичної психології, причому не лише у виявленні донині незвіданих і мало зрозумілих вимірів-аспектів людської буттєвості, а й у приборканні емоційної насиченості, нечіткості та органічної стихійності актуалізованих концептів мислення як живодайного осердя мережива психологічних категорій, що уреальнює саморефлексивний поступ у лоні нарощування ним миследіяльнісного потенціалу власної свідомісної здатності пізнавати і творити психодуховне у всеможливих формах і маркерах його феноменального оприявнення. Воднораз висновується, що світ теоретичної психології найґрунтовніше узасаднюють і найбільше змістовно збагачують творчі наукові здобутки видатного українського інтелектуала-достойника Володимира Роменця. Зокрема, його багатотомний авторський виклад історії всесвітньої психології, що реалізує фундаменталії, закономірності і нормативи вчинкового принципу у психології від стародавніх часів до кінця ХХ ст., містить той надважливий вітакультурний матеріал, який не тільки постає продуктом психологічного пізнання і з якого мисленнєво розпросторюються раніше небачені горизонти царини історико-психологічних досліджень, а й який може бути підданий неодноразовій саморефлексії психологічною наукою з боку її індивідуальних і колективних суб’єктів творчості. Це означає, що в майбутньому оновленню підлягатиме й підсумкове філософсько-психологічне поле рефлексії, котре за вчинковим принципом канонічно сконструйоване талантом академіка Роменця і котре потребує подальшого методологічного осмислення. Заразом канонічна психологія та її похідні епістемні утворення (процедура канонізації психологічних систем, концепція психологічного канону та ін.) у єдності із психософією вчинку як методологією пізнання джерел і сутності людського буття становлять конкретні культурні взірці саморефлексивно здійсненого метатеоретизування, яке втілено у життя з допомогою добре особистісно опрацьованих принципів, постулатів і засобів філософського методологування (передусім учинкового принципу і методу вчинкової діалектики). Загалом новопостала категорійна матриця вирішує одне з найважливіших завдань теоретичної психології – забезпечує аналітично аргументований відбір-конструювання оптимальної типології категорій за чотирма головними критеріями: а) за методологічною обґрунтованістю дослідницьких засобів та інструментів її побудови, структури, змісту, інтерпретації та використання, б) за концептно-свідомісною повнотою психологічного мислення про психічне і психодуховне як про окремі аспекти людського життя у соціогуманітарній сфері, в) за горизонтом поняттєво-термінологічного взаємодоповнення полів задіяних категорій і тематизмів, г) за кількісним набором і структурно-функціональною інваріантністю категорійних таксонів. Насамкінець умотивовано стверджується, що квінтесенцію категорійної композиції теоретичної психології на рівні універсального за горизонталлю і вертикаллю матриці становить учинок метатеоретизування у його спіральній цілісності ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного складників та у формі індивідуального (особистісного) і групового (представниками окремої наукової школи) виконання. The methodological research is devoted to the substantiation of the composition, structure, functions, content filling and features of interpretation and usage by the scientist-thinker the categorical matrix of theoretical psychology as an original world of metatheoretical self-reflexive thought-activity. At the same time the cyclical-deed organizational scheme to achieve this goal is purposefully implemented, which focuses on four interdependent fundamental perspectives-stages of cognitive creativity development: a) in the frameworks of outstanding achievements of the most influential scientific schools of domestic and foreign time-space of the XX-th century concerning the creation of a categorical system of psychological science in general and theoretical psychology in particular from different worldviews (situational component); b) in the format of the author’s definition of segments or dimensions of the subject field of this relatively new and so far little elaborated by intellectuals direction of modern psychology development (psychological cognition as a thought activity, fundamental problems of psychology, methodological principles and approaches, tasks, problem and versions of creation of psychology’s categorical order – motivational component); c) in a logically reasoned set of interdependent conditions, regularities, procedures and characteristics of implementation of a typological approach as an accurate, perfect and at the same time multi-module and multifunctional tool of professional methodological work (active component); d) in the complementarity of metatheoretization and reflexive methodologization, when analytical-synthetic mastering is subject to both available in psychological discourse conceptual and categorical definitions and formulations, and the canonical model of theoretical psychology, which essentially appears as an aspect of human existence and in a taxonomically perfect composition of harmonized between each other themes and categorical definitions (post-action component). For the transition from a naturalistic approach in cognition of mental reality and hence from numerous theories of mental and self-sufficient object-centered thinking to self-reflexive directed metatheoretization of psychological science over one’s own achievements on the historical canvas of humankind cultural development by actualizing universal resources of methodological thinking and, therefore, to the heights of theoretical psychology, the author substantiates a five-module methodological optics of the study of its categorical order, covering a functionally level-by-level set of lenses-tools of methodologization at the levels: s p e c i f i c – is a quaternary or quintet thought-scheme as a basic material-means of methodological activity implementation; s i n g u l a r – the construction of a categorical matrix, which allows the creation of 12 systematic taxa of categorical quaternity, semantically presenting theoretical psychology as a separate newly emerging conscious layer of human existence; s p e c i a l – a typological approach in the dialectical mosaic of its categories, principles, norms, procedures, parameters and intellectual means, which allows to obtain a perfect typology in its optimal invariant - the categorical matrix; g e n e r a l – the sphere of professional methodologization-as-practice, which is a dialectical continuation and thought-deed concretization of the world of methodology-as-teaching in its central link – methodological thinking; u n i v e r s a l – a vitacultural methodology that not only enriches the semiotic completeness of culture and expands the existential horizons of consciousness, but also enables the thought-active and thought-deed practice of high perfection. It is proved that, unlike numerical tables, categorical matrices on construction, semantic attachment, internal combination of elements, methodological purpose and functional field of influence on multiplication of ideal forms of thinking-thought activity of human conscious ability make original and heuristic, though supercomplicated tool of cognition and methodologization, and therefore characterize the latest stage in the evolution of rational-humanitarian knowledge in its core – the categorical genesis of both individual sciences and interdisciplinary directions of cognitive creativity. Five advantages of this self-sufficient author’s tool are rubriced and argued in the work: fundamentality of epistemic content filling, logicity of form and way of obtaining categorical ensemble, optimality of structure and internal balance of taxonomic categories configuration, ideality of constructed and designed as a theoretical model of a holistic picture of categories in their harmonious synthesis, practicality in the broadest sense of freedom of metatheoretization, methodologization, thinking action and self-reflection with categories and taxa of the matrix. The optimal architectonics of this matrix was found, which in the central (inner) part contains a systematics of 16 mutually agreed and in certain hierarchical combinations of grouped taxonomic categories, organized into eight taxa, and its outer contour, which forms two (horizontally and vertically) equally named, however different in aspects of consideration of the multidisciplinary object of metatheoretization, chains of dialectical categories “general – special – singular – specific – universal”, which are named as two mutually penetrated thematic bases, that receive the resulting boundaries below and above – generalization of the top achievements of theoretical psychology. In this way 12 categorical taxa were obtained, each of which can be subjected to a detailed study. Taking into account the advantages of the categorical matrix, its five main functions are substantiated and meaningfully characterized – structural-systemic, logical-cognitive, organizational-synthesizing, thought-communicative and instrumental-methodological, as well as, accordingly, has been pointed out on vitacultural, typological, taxonomic, system-thought-action and cyclically-deed approaches that implement these approaches, and on a number of principles that specify each of these approaches. With regard to the essential content filling of the categorical matrix proposed for the first time to the scientific society, it is comprehensively highlighted that behind each of the 12 quintetly ordered taxa of categories (five horizontally and vertically and two diagonally) there is either a direction or a school of theoretical psychology development or a methodological principle or approach in psychology, or a certain system or epistemic organization of psychological cognition or theoretical creativity. It is proved that the stated model of the matrix makes it possible for a psychologist-thinker to achieve a personified (motivated and comprehended) canvas of the categorical order of theoretical psychology, not only in revealing hitherto unknown and little understood dimensions-aspects of human existence, but also in curbing the emotional saturation, vagueness and organic spontaneity of actualized concepts of thinking as a life-giving core of lace of psychological categories, which realizes self-reflexive progress in the bosom of increasing the mental potential of one’s own conscious ability to learn and create psycho-spiritual in all possible forms and markers of its phenomenal manifestation. At the same time, it is concluded that the world of theoretical psychology is the most thoroughly founded and the most meaningfully enriched by the creative scientific achievements of the outstanding Ukrainian intellectual and worthy person Volodymyr Roments. In particular, his multi-volume author’s presentation of the history of world’s psychology, which implements the fundamentals, regularities and norms of the deed’s principle in psychology from ancient times to the end of the twentieth century, contains that extremely important vitacultural material which not only appears as a product of psychological cognition and from which previously unseen horizons of the field of historical-psychological research are mentally spread, but also which can be subjected to repeated self-reflection of psychological science by its individual and collective subjects of creativity. This means that in the future the final philosophical-psychological field of reflection will be subject to renewal, which according to the deed principle is canonically constructed by the talent of Academician Romenets and which requires further methodological comprehension. At the same time, canonical psychology and its derivative epistemic formations (the procedure of canonization of psychological systems, the concept of psychological canon, etc.) in unity with psychosophy of the deed as a methodology of cognition of the sources and essence of human existence are specific cultural patterns of self-reflexively performed metatheoretization, which is implemented with the help of personally well-developed principles, postulates and means of philosophical methodologization (especially the deed principle and the method of action dialectics). In general, a new categorical matrix solves one of the most important tasks of theoretical psychology – provides analytically reasoned selection-construction of the optimal typology of categories by four main criteria: a) by a methodological substantiationess of research tools and instruments of its construction, structure, content, interpretation and usage, b) by a conceptual-conscious completeness of psychological thinking about the mental and psycho-spiritual as separate aspects of human life in the socio-humanitarian sphere, c) by a horizon of conceptual-terminological complementarity of the fields of categories and themes involved, d) by a quantitative set and structural-functional invariance of categorical taxa. Finally, it is reasonably stated that the quintessence of the categorical composition of theoretical psychology at the level of the universal horizontally and vertically of the matrix is the act of metatheoretization in its spiral integrity of situational, motivational, action and post-action components and in the form of individual (personal) and group (representatives of a separate scientific school) implementation.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40909
Розташовується у зібраннях:Психологія і суспільство 2020. - № 2 (80)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Фурман А..pdf1.29 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.