Genere violence prevention and collective efficacy in young woman from violent contexts

Abstract

An intervention program with women victims of gender violence is designed and addressed evaluating effects on social effectiveness by analyzing: perceptions, sensations and adverse behaviors that have an impact on their health and reduce their quality of life. Self-regulated group techniques were used. The sample consisted of 66 women, in the age range of 17 to 21 years, 33 women in the treatment group and 33 women in the control group. A workshop was designed to identify risk factors and promote coping strategies for proactive adaptation. For this effect, we worked with a quasi-experimental design using repeated measures, Ex ante (pretest)-intervention-Ex post (posttest), with a control group. It was carried out in a weekend mode for 11 weeks in a 6-hour workshop mode, a total of 66 hours. The intervention addressed pro-social strategies considering risk factors, endemic aspects of violence, among others, modulation of negative cognitive and behavioral processes and of physio-affective responses labeled to lead at risk to the evolution of individual pathologies that normally lead to depression processes, generalized anxiety, chronic stress and post trauma nature. The program exerted significant changes determined by the analysis of variance and of moderate to high effects demonstrated by Cohen’s d, the differences in pre and post-treatment means in pro-social aspects, in terms of risk factors, among others, in the Negative cognitive and behavioral processing and physio-affective responses that shaped traits of generalized anxiety, and post-traumatic stress in young women. Програма втручання з жінками, жертвами гендерного насильства, розроблена і спрямована на оцінку впливу соціальної ефективності шляхом аналізу: сприйняття, відчуття та несприятливої поведінки, які впливають на їхнє здоров’я та знижують якість їх життя. Були використані саморегульовані групові методики. Вибірка складалася з 66 жінок, у віковому діапазоні від 17 до 21 року, 33 жінки в групі лікування та 33 жінки контрольної групи. Дана робоча група була створена для виявлення факторів ризику та просування стратегій подолання для дієвої адаптації. Для цього ми працювали з квазі-експериментальним дизайном використовуючи повторні заходи: очікувані (попереднє тестування) – втручання – фактичні (заключний тест) з контрольною групою. Він проводився у вихідний протягом 11 тижнів у 6-годинному режимі робочої групи, загалом 66 годин. Спрямовані про-соціальні стратегії втручання, що враховують фактори ризику, ендемічні аспекти насильства, серед інших, модуляцію негативних когнітивних та поведінкових процесів та фізіо-афективні реакції, позначені таким чином, що призводять до ризику еволюції індивідуальної патології, яка зазвичай призводить до депресивних процесів, узагальнюють тривожність, хронічний стрес та посттравматичний характер. Програма зазнала суттєвих змін, що визначаються аналізом відхилення та ослаблення до високих ефектів, продемонстрованих D Коена, відмінності в до та після лікування в про-соціальних аспектах, у термінах факторів ризику, серед інших, у негативних когнітивних та поведінкових процесах та фізіо-афективних реакціях, що формують риси синдрому загальної тривоги та посттравматичного стресу у молодих жінок.