Сутнісні визначення модульно-розвивальної взаємодії викладача і студентів в освітньому процесі

Abstract

У багатопроблемному контексті вельми заполітизованого, декларативного і формалізованого реформування національної системи освіти за десятиліття державної незалежності України сьогодні постає нагальне стратегічне завдання якісної сутнісної зміни існуючої освітньої моделі середньої і вищої школи, котра, надаючи пріоритетності інформаційно-технічним ресурсам, академічним та інтелектуальним компетентнісним успіхам здобувачів освіти, не центрується на процесах поліфункціонального, передусім широко удіяльненого і повно збалансованого, психокультурного розвитку особистостей, груп, колективів. Цим методологічно зорієнтованим дослідженням аргументовано доводиться, що сучасним тенденціям інноваційного розвитку суспільства, етнокультурним перспективам української нації і системним психодидактичним вимогам відповідає модульно-розвивальна система А.В. Фурмана, що як комплексний суспільно-науковий проєкт реалізується більше чверті століття на теренах вітчизняної освіти командою науковців, управлінців, дослідників-практиків. Вона теоретично, проєктно, методично і практично реалізує більш ефективну за існуючу техноструктуру організації й логіко-змістового наповнення освітнього процесу завдяки збалансованому втіленню у життя ідей культури і розвитку, вимог принципів ментальності, духовності, розвитковості, модульності й головне – його якісно іншому психолого-педагогічному, програмово-методичному, навчально-книжковому, психомистецькому та експертно-діагностичному забезпеченню. У результативному вимірі доказово обґрунтовується, що ця авторська освітня система гарантує четвертинний метасистемний ефект, а саме: а) спричиняє на рівні закладу виникнення інноваційно-психологічного клімату продуктивної співпраці усіх організаторів, учителів/викладачів та учасників навчання за низкою його взаємозалежних засадничих параметрів (за теорією О.Є. Фурман, це психологічний вплив і його класи, освітнє спілкування і його аспекти як різновиди обміну, полімотивація і сфери умов її розгортання, позитивно-гармонійна Я-концепція та її компоненти); б) зумовлює на рівні групової (спільно-академічної) освітньої взаємодії утворення такого психокультурного полідіалогічного простору, що має сутнісно нове, за форматом охоплення передового людського досвіду – соціально-культурно-психологічне і за структурною будовою – модульне й багатопараметричне, узмістовлення освітнього процесу; в) уможливлює на рівні міжособистого контактування наставника і наступника відрефлексування донині закритих для свідомісної здатності кожного з них змістових складників їхньої реальної, суто міжсамісної, модульно-розвивальної взаємодії (нормативно задані до кожного етапу освітнього циклу інваріанти психолого-педагогічного змісту, порції навчально-предметного змісту як фрагменти державного освітнього стандарту, новостворені комплекти методично-засобового змісту окремої дисципліни та ін.); г) все це у підсумку актуалізує у психодуховній сфері особистісного світу учня, студента найкращий почуттєвий і розумовий, соціальний і вольовий, екзистенційний і вчинковий, рефлексивний і творчий потенціал різнобічного розвитку та самовдосконалення під час проходження ним цілісного модульно-розвивального циклу в його центральній ланці – поетапного здійснення персональної освітньої діяльності. Рефлексивно висновується, що логіко-змістове осереддя досліджуваної тут освітньої системи становить концепція розвивальної взаємодії (А.В. Фурман, О.Є. Фурман (Гуменюк), А.Н. Гірняк та ін.), яка має перспективу зусиллями представників чинної наукової школи стати повноцінною самобутньою теорією. Наразі цією методологічною розвідкою окреслені атрибутивні ознаки нової освітньої моделі в аспектах як науково-проєктного забезпечення, так і психомистецького втілення у повсякдення оптимальних психосоціальних впливів учасників інноваційного навчання один на одного, а також висвітлені психодиддактичні умови досягнення належних ефективності та якості паритетної освітньої діяльності у класі чи аудиторії. Крім того, узасаднено як продукт чистого мислення автора названої системи – оновлену інтелект-карту із 36 категорійних понять модульно-розвивальної освіти, якій щонайменше властива п’ятисегментна евристичність. Закономірно, що левова частина пропонованого наукового тексту присвячена логіко-сутнісному визначенню десяти базових категорій цієї інноваційної освітньої моделі, котрі у значеннєво-смисловому взаємодоповненні відображають її фундаментальний теоретичний каркас і надскладну дослідницьку оптику міжнаукового (переважно соціогуманітарного) пізнання. Today there is an urgent strategic task of qualitative essential change of the existing educational model of secondary and higher education in the multi-problematic context of highly politicized, declarative and formalized reforming of the national education system during the decades of Ukraine’s independence, which giving priority to information-technical resources, academic and intellectual competence successes of students, does not focus on the processes of multifunctional, primarily widely involved and fully balanced, psychocultural development of individuals, groups, and teams. This methodologically oriented study argues that the modern trends of innovative development of society, ethnocultural prospects of the Ukrainian nation and systemic psychodidactic requirements meets A.V. Furman’s modular-developmental system, which as a complex socially-scientific project is implemented for more than a quarter of a century in the field of domestic education by a team of scientists, managers, researchers and practitioners. It theoretically, projectly, methodically and practically implements a more effective than the existing one technostructure of organization and logic-semantic content of the educational process due to the balanced implementation of ideas of culture and development, the requirements of mentality, spirituality, development, modularity and most importantly – its qualitatively different psychological-pedagogical, program-methodical, educationally-bookish, psycho-artistic and expert-diagnostic support. In the effective dimension, it is substantiated that this author’s educational system guarantees a Quaternary metasystemic effect, namely: a) causes at the level of the institution an innovative-psychological climate appearance of productive cooperation of all organizers, teachers and participants by a number of its interdependent basic parameters (according to O.Ye. Furman’s theory, it is psychological influence and its classes, educational communication and its aspects as types of exchange, polymotivation and spheres of conditions of its development, positive-harmonious Self-concept and its components); b) determines at the level of group (joint-academic) educational interaction the formation of such a psychocultural polydialogical space, which has an essentially new restructuring of the educational process, by the format of coverage the advanced human experience – socio-cultural-psychological and by structural structure – modular and multi-parametric; c) allows at the level of interpersonal contact between the mentor and successor to reflect still closed to the conscious ability of each of them the semantic components of their real, purely interself, modular-developmental interaction (normatively set for each stage of the educational cycle invariants of psychological-pedagogical content, portions of educational-subject content as fragments of the state educational standard, newly created sets of methodical-means content of a separate discipline, etc.); d) all this ultimately actualizes in the psycho-spiritual sphere of a personal world of a pupil, a student the best sensory and mental, social and volitional, existential and action, reflexive and creative potential of diverse development and self-improvement during his passing the holistic modular-development cycle in its central link – gradual implementation of personal educational activity. It is reflexively concluded that the logic-semantic core of the investigated here educational system is the concept of developmental interaction (A.V. Furman, O.Ye. Furman (Humeniuk), A.N. Hirnyak, etc.), which has the perspective with the efforts of the current scientific school representatives to become a full-fledged original theory. For the time being, this methodological research outlines the attributive features of the new educational model in terms of both scientific-design support and psycho-artistic implementation in everyday life the optimal psychosocial influences of participants in innovative learning on each other, as well as psychodidactic conditions for achieving proper efficiency and quality of parity educational activity in the classroom are highlighted. In addition, it is established as a product of pure thinking of named system’s author – an updated intelligence map of 36 categorical concepts of modular-developmental education, which has at least five-segment heuristics. Naturally, the lion’s share of the proposed scientific text is devoted to the logic-essential definition of ten basic categories of this innovative educational model, which in semantic complementarity reflect its fundamental theoretical framework and complex research optics of interdisciplinary (mostly socio-humanitarian) cognition.