Організаційні засади енергозбереження в сільському господарстві

Abstract

Вступ. Енергозбереження в сільському господарстві є складним управлінським процесом, який потребує раціональної організації технологічних та інших пов’язаних процесів, заснованих на системному підході. Методи. У статті використано теоретичні положення теорії менеджменту в контексті організації управління енергозбереженням в сільськогосподарському підприємстві. При цьому було застосовано загальнонаукові методи, а саме: монографічний, абстрактно-логічний, графічний. Результати. Визначено, що сільськогосподарське виробництво пов’язано із використанням енергії природи, людської праці і штучної енергії. В контексті енергозбереження, розглядається штучна (вичерпна) енергія з точки зору зменшення обсягів її споживання в процесі виробництва. Встановлено, що забезпечення енергозбереження відбувається завдяки раціональним організаційним діям, які зокрема охоплюють: економічно-енергетичне обстеження, формування спеціальних заходів, реалізацію розроблених заходів, моніторинг стану енергозбереження. В основі забезпечення цих дій – регламентація управлінських процесів з метою досягнення високого рівня енергозбереження. Обґрунтовано, що процеси енергозбереження в сільськогосподарському підприємстві відбуваються у симбіозі із органами державної та регіональної влади, галузевими утвореннями, а також групою зацікавлених сторін. При цьому, узгодження дій усіх елементів системи дозволяє досягати високого потенціалу взаємодії в контексті енергозбереження. Важливе значення має виявлення первинного фактору енергозбереження, який ініціює зазначені процеси і формування системи управління відштовхуючись від цього фактора. Перспективи. Результати дослідження пропонують базові положення для розробки організаційної структури сільськогосподарських підприємств, які реалізують концепцію енергозбереження. Introduction. Energy saving in agriculture is a complex management process that requires the rational organization of technological and other related processes based on a systems approach. Methods. The article uses the theoretical provisions of management theory in the context of the organization of energy saving management in an agricultural enterprise. At the same time, general scientific methods are used, namely: monographic, abstract and logical, graphic. Results. Certainly, agricultural production is associated with the use of energy from nature, human labour and artificial energy. In the context of energy saving, artificial (exhaustive) energy is considered in terms of reducing its consumption in the production process. It is established that the provision of energy saving is due to rational organizational actions, which include: economic and energy audit, the formation of special measures, implementation of developed measures, monitoring of energy saving. The basis for ensuring these actions is the regulation of management processes in order to achieve a high level of energy saving. It is substantiated that energy saving processes in an agricultural enterprise take place in symbiosis with state and regional authorities, industry entities, as well as a group of stakeholders. At the same time, the coordination of all the system elements actions allows to achieve a high potential of interaction in the context of energy saving. In this case, it is important to identify the primary energy saving factor that initiates these processes and creation of an energy saving management system based on this factor. Discussion. The results of the study offer basic provisions for the development of the organizational structure of agricultural enterprises that implement the concept of energy saving.