Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43817
Назва: Розвиток відновлювальної енергетики: досвід Східної Німеччини для України
Автори: Фрайєр, Екхард
Ліщинський, Ігор
Лизун, Марія
Ключові слова: Відновлювані джерела енергії
зелена енергетика
сталий розвиток
зелені облігації
фотовольтаїка
вітроенергетика
атомна енергетика
Дата публікації: 2021
Видавництво: ЗУНУ
Бібліографічний опис: Фрайєр, Е. Розвиток відновлювальної енергетики: досвід Східної Німеччини для України [Текст] / Екхард Фрайєр, Ігор Ліщинський, Марія Лизун // Журнал європейської економіки. – 2021. – Т. 20, № 3. – С. 464-483.
Короткий огляд (реферат): Розвиток відновлюваної енергетики є сучасним глобальним пріоритетом. Німецькі регіони характеризуються дуже високим ступенем розвитку відновлюваної енергетики. У 2020 р. обсяги виробництва електроенергії з відновлюваних джерел перевищили традиційні. Однак використання відновлюваних джерел енергії в транспортному секторі та в секторі опалення все ще відносно низьке у Німеччині. У регіонах Східної Німеччини історично домінувала вугільна енергетика. З 2017 р. ЄС розпочав реалізацію політики розвитку так званих «вугільних регіонів у перехідний період», спрямованої на підтримку диверсифікації економіки та технологічної трансформації вугільних та вуглецевих регіонів. Всього було визначено 42 такі регіони, у тому числі 4 у Східній Німеччині. Природне середовище Східної Німеччини краще відповідає розвитку вітрової енергетики, хоча систему сонячної енергії можна вважати заміною нинішніх вугільних електростанцій. Сектор зеленої енергетики в Україні лише зароджується. Однак відновлювані джерела енергії почали привертати більше уваги та інвестицій. Їхня частка в загальному обсязі пропозиції електроенергії зросла з 1,7% у 2007 р. до майже 5% у 2019 р. Серед відновлюваних джерел домінують біопалива та енергія від переробки відходів, які становлять близько 77% загального обсягу. Мета роботи – розкрити досвід Східної Німеччини для того, щоб удосконалити механізм розвитку зеленої енергетики в Україні. Серед нових рекомендованих інструментів для української практики – експортно-кредитні агентства, EPC-підрядники, зелені цінні папери та екологічні інвестиції.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/43817
Розташовується у зібраннях:Журнал європейської економіки Том 20 (№3) Вересень 2021

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ФРАЙЄР.PDF1.16 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.