Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44472
Назва: Сучасні тенденції розвитку сфери психології в оптиці вітакультурної методології
Інші назви: Modern trends of the psychology sphere development in the optics of vitacultural methodology
Автори: Фурман, Анатолій В.
Furman, Anatoliy V.
Ключові слова: українськість
наукова школа
професійне методологування
циклічно-вчинковий підхід
гуманітарне пізнання
сфера психології
методологічна оптика миследіяння
ковітальність
вітакультурна методологія
дослідницькі стратегеми мислевчинення
предметне поле психології
теоретична психологія
категорійна матриця
типи/ідеали наукової раціональності
метатеоретизування
канонічна психологія
психософія
теоретична рефлексія
психологічна культура
метаметодологія
метафізичний образ
метатеорія свідомості
В. А. Роменець
Г. П. Щедровицький
Ukrainianness
scientific school
professional methodologization
cyclical-deed approach
humanitarian cognition
sphere of psychology
methodological optics of thought-activity
covitality
vitacultural methodology
research strategems of thought-activity
subject field of psychology
theoretical psychology
categorical matrix
types/ideals of scientific rationality
metatheoretization
canonical psychology
psychosophy
theoretical reflection
psychological culture
metamethodology
metaphysical image
metatheory of consciousness
V. A. Romenets
G. P. Shchedrovitsky
Дата публікації: 2021
Видавництво: ЗУНУ
Бібліографічний опис: Фурман, А. В. Сучасні тенденції розвитку сфери психології в оптиці вітакультурної методології [Текст] / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2021. – № 2. – С. 6-15.
Короткий огляд (реферат): Зміст програмного дослідження становить новітній матеріал, що напрацьований в останні роки та виголошений 10 червня 2021 року на початку роботи П’ятнадцятого зібрання авторської наукової школи. Його значеннєво-смислова мозаїка рефлексивно організована навколо двох взаємозалежних світоглядних концентрів. Перший різнобічно аргументує націєтворче зорієнтування колективної миследіяльності і вітакультурних здобутків представників названої школи упродовж майже трьох десятиліть її сучасної історії. Сутнісно мовиться про збалансоване задіяння вишуканої рідної мови (досконалих текстів) і живого мовлення (продуктивного спілкування), символічних засобів і графічних зображень, що в локалізованих оазах штучної актуалізації вищих ментальних і духовних цінностей утверджують справжній український спадок – осереддя живильного, ковітального і водночас відповідального, національного духу. Другий світоглядний концентр стосується докорінно обширнішого, змістовнішого й онтологічно більш адекватного та ковітально вичерпнішого розуміння психології як усюдисущої сфери усвідомленої людської життєдіяльності. На тлі того, що психологія сьогодні у цивілізованому масштабі розвивається екстенсивно, тобто в рамках суто наукового підходу, безупинно примножуючи свої упредметнення у загальному контексті природних явищ і відповідних методів уреальнення різних типів наукової раціональності, пропонується кардинально змінити методологічний інструментарій її розуміннєвого опрацювання, а саме зінакшити систему координат та набір доцільних лінз-засобів до смислосенсового осягнення, інтерпретації і творення цієї плинної нематеріальної дійсності. У цьому аналітичному розрізі виокремлено й відрефлексовано одну глобальну і чотири похідних тенденції у взаємопрониклому розвитку сучасної психології в Україні та світі. Квінтесенція глобальної тенденції – це її інтенсивний, евристичний шлях поступу в безкраї сферні горизонти актуальної людської буттєвості в екзистенційному плині психодуховного практикування осіб, груп, соціумів як онтично вкоріненої, вселенської, самобутньої сфери миследіяльності та її розвій як особливого світобачення, ковітального досвіду повсякдення і навіть способу життя. Ідея такого альтернативного розвитку належить Г.П. Щедровицькому (1980), тоді як її реалізація здійснена нами в останнє десятиліття у двох засадничих аспектах: а) в рамках застосування новітньої методологічної оптики – циклічно-вчинкового підходу до розуміння психології як сфери взаємопрониклих сфер свідомості і діяльності, мислення і вчинення та б) у форматі розробки, апробації і впровадження у простір сучасного ЗВО авторської програми із дисципліни “Психологія як сфера миследіяльності”, призначеної для фахового вишколу здобувачів третього (доктор філософії) рівня підготовки зі спеціальності 053 Психологія. У результаті вперше аргументовані та детально охарактеризовані ситуаційна, мотиваційна, вчинково-діяльна і післядіяльна стратегеми довершеного мислевчинення, що узасаднюють методологічну організацію сфери психології. Воднораз висвітлені такі важливі тенденції у розвитковому перебігу психології як людинознавчої науки: 1) істотне розширення її предметного поля за горизонталлю і вертикаллю нових узмістовлень, зокрема й повновагоме постання теоретичної психології; 2) перехід дослідницьких стратегій і процедур від класичного і некласичного ідеалів-типів наукової раціональності до постнекласичної; 3) збагачення й дисциплінарне утвердження канонічної психології і психософії академіка Володимира Роменця; 4) розробка метаметодологічних засобів та інструментів задля розуміння-пізнання-творення метафізичних за онтологічною визначеністю образів-субстанцій-сутностей (мислення, свободи, творчості, віри, любові, духовності й т. ін.), щонайперше створення максимально досконалої методологічної оптики смислосенсового осягнення метатеоретичної мозаїки життя свідомості. The content of the program research is the latest material developed in recent years and announced on June 10, 2021 at the beginning of the Fifteenth meeting of the author’s scientific school. Its meaningfully-semantic mosaic is reflexively organized around two interdependent worldview concenters. The first comprehensively argues the nation-building orientation of collective thought-activity and vitacultural achievements of the representatives of this school during almost three decades of its modern history. Essentially, it is talked that a balanced usage of refined native language (perfect texts) and live speech (productive communication), symbolic means and graphic images, which in localized oases of artificial actualization of higher mental and spiritual values affirm the true Ukrainian heritage - the center of nourishing, covital and at the same time responsible national spirit. The second worldview concenter concerns radically to a broader, more meaningful and ontologically more adequate and covitally comprehensive understanding of psychology as a ubiquitous sphere of conscious human life activity. Against the background of the fact that psychology today is developing extensively on a civilized scale, ie within a purely scientific approach, continuously multiplying its own subjects in the general context of natural phenomena and appropriate methods of implementing various types of scientific rationality, it is proposed to radically change the methodological toolkit of its comprehensible elaboration, namely to make different a system of coordinates and a set of expedient lenses-means to the semantic comprehension, interpretation and creation of this flowing intangible reality. In this analytical context, one global and four derived trends in the interpenetrating development of modern psychology in Ukraine and the world are singled out and reflected. The quintessence of the global tendency is its intensive, heuristic way of progress into the boundless spherical horizons of actual human existence in the existential current of psycho-spiritual practice of persons, groups, societies as ontically rooted, universal, original sphere of thought-activity and its development as a special worldview, covital experience of everyday life and even lifestyle. The idea of such an alternative development belongs to G.P. Shchedrovitsky (1980), while its implementation has been carried out by us in the last decade in two basic aspects: a) within the application of the latest methodological optics – cyclical-deed approach to understanding psychology as a sphere of interpenetrating spheres of consciousness and activity, thinking and doing and b) in format of development, testing and implementation into the space of modern HEI (higher education institution) the author’s program in the discipline “Psychology as a sphere of thought-activity”, designed for professional training of applicants of the third (Doctor of Philosophy) level of training in the specialty 053 Psychology. As a result, for the first time situational, motivational, deed-action and post-action strategems of perfect thought-activity which substantiate the methodological organization of the psychology sphere are argued and described in detail. At the same time, the following important tendencies in the developmental course of psychology as anthropological science are highlighted: 1) a significant expansion of its subject field horizontally and vertically of new settings, including the full-fledged emergence of theoretical psychology; 2) the transition of research strategies and procedures from classical and non-classical ideals-types of scientific rationality to post-non-classical; 3) enrichment and disciplinary affirmation of canonical psychology and psychosophy of academician Volodymyr Romenets; 4) development of metamethodological means and tools for understanding-cognition-creation of metaphysical by ontological definition of images-substances-essences (thinking, freedom, creativity, faith, love, spirituality, etc.), firstly, creation of the most perfect methodological optics of meaningful comprehension of metatheoretical mosaic of life consciousness.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/44472
Розташовується у зібраннях:Психологія і суспільство 2021. - № 2 (84)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Фурман А..PDF305.3 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.