Психологія і методологія: перспективи співорганізації

Abstract

Пропонований текстовий запис прочитаних відомим мислителем-методологом у березні 1987 року в одному з університетів лекцій відноситься до останнього періоду його навдивовижу продуктивної творчості, а саме до створення робочої схеми миследіяльності, форм, засобів та умов її різнопланового рефлексивного опрацювання і до повновагомого становлення системомиследіяльної методології як новаційного суспільно-культурного явища в його інтелектуальному осередді – у систематичній напруженій роботі Московського методологічного гуртка. Крім того, саме у цей історичний час програмно, організаційно та імітаційно-технічно освоюється ідея методологічних ігор та проводяться численні оргдіяльнісні ігри за різними проблемно-тематичними напрямами розв’язання найскладніших наукових, виробничих і ковітальних ситуацій. П р е д м е т о м колективної мислекомунікації лектора з аудиторією професійних психологів, що об’єднує проблемні ділянки актуалізованого полідіалогічного змістового ландшафту роздумів, запитань, відповідей, аргументацій, є історичні перспективи розвитку психології. Лектор пропонує відмовитися від галілеєвської моделі науки і вундтівської моделі психологічної науки зокрема через їх відірваність від життя та функціонування у власних штучних ареалах законів і закономірностей як ідеальних абстракцій. Тому він, однозначно заперечуючи психологізм будь-якого ґатунку, підтримує не природничо-наукову стратегію употужнення психології, а розуміннєву, рефлексивно-інтерпретаційну, яку цікавлять пояснення, конструювання та опис достеменної психічної реальності за адекватно визначеними цілями і цінностями, формами і методами, способами і засобами здійснюваного миследіяння. Засаднича теза тут формулюється вкрай категорично; “поза рамок методологічної думки ніякої психології більше бути не може”. Аргументується це тим, що тільки методологічне мислення уможливлює миследіяння будь-якого психологічного узмістовлення відповідними засобами, методами, формами, адекватними конкретній життєвій ситуації. До того ж прогнозоване збагачення предметного поля психології в наступні десятиліття і визначатиметься не наявним матеріалом і не онтологічним змістом, а методологічним підходом, або повноцінною філософською методологемою, хоча саме “мислення не може вивчатися психологічно”. Оптимальною формою організації та інтегральною умовою розвитку колективної миследіяльності, зокрема й у сфері психології, є оргдіяльнісна гра, котра водночас, за принципом трьох “с”, забезпечує самодіяльність, самоорганізацію і саморозвиток її учасників, які діють у зімітованій, проте реальній, проблемно-конфліктній ситуації. The proposed text recording of lectures given by a famous thinker-methodologist in March 1987 at one of the universities belongs to the last period of his amazingly productive work, namely to the creation of a working scheme of thought-activity, forms, means and conditions of its various reflexive elaboration and to the full formation of system-though-activity methodology as an innovative socio-cultural phenomenon in its intellectual environment – in the systematic hard work of the Moscow Methodological Circle. In addition, it is at this historical time that the idea of methodological games is mastered programmatically, organizationally and imitation-technically, and numerous organizational games are held in various problem-thematic areas of solving the most difficult scientific, industrial and covital situations. The s u b j e c t of the collective thought communication of the lecturer with the audience of professional psychologists, which unites the problem areas of the actualized polydialogical semantic landscape of thoughts, questions, answers, arguments, are the historical perspectives of the psychology development. The lecturer offers to abandon the Galilean model of science and Wundt’s model of psychological science, in particular because of their detachment from life and their functioning in their own artificial areas of laws and regularities as ideal abstractions. Therefore, he, unequivocally denying psychologism of any kind, supports not a natural-scientific strategy of empowerment of psychology, but an intelligible, reflexive-interpretive one, which is interested in explaining, constructing and describing true mental reality according to adequately defined goals and values, forms and methods, ways and means of carried out thought-activity. The basic thesis here is formulated very categorically; “outside the framework of methodological thought, no psychology can be.” This is argued by the fact that only methodological thinking allows thought-activity of any psychological content by appropriate means, methods, forms, adequate to a particular life situation. Besides, the projected enrichment of the psychology’s subject field in the coming decades will be determined not by the available material and not by ontological content, but by a methodological approach or a full-fledged philosophical methodologem, though “thinking itself cannot be studied psychologically.” The optimal form of organization and an integral condition for the development of collective thought-activity, in particular in the field of psychology, is organizational game, which at the same time, on the principle of three “s”, provides self-activity, self-organization and self-development of its participants, that operate in a simulated, but real, problem-conflict situation.