Вчинок і подія як соціемна організованість життєвого шляху особистості

Abstract

Міждисциплінарне дослідження присвячене обґрунтуванню психосоціемного зв’язку подій у вчинково-ковітальному форматі життєвого шляху особистості. Об’єктом вивчення є принципи, форми, методи і засоби наукового пізнання і конструювання суспільного повсякдення особи як наступності соціальних ситуацій, учинків і подій, а його предметом – соціема як відкрита феноменальна множинність і водночас як розрізнювальна одиниця плинної соціальної подієвості у вітакультурному часопросторі вчинково насиченого життєвого шляху особистості. У результаті фундаментально здійсненого пошуку доведено істинність базової гіпотези, що містить два взаємопов’язані твердження. Перше обстоює логіко-змістове узалежнення нормативно-методологічного характеру: в раціогуманітарній системі пізнання соціальна подія, як і безперервна ковітальна подієвість людського життя загалом, може бути адекватно пояснена та описана з допомогою свідомісного концепту соціема, що характеризує ідеальну картину узмістовлення конкретної соціальної події як специфічної одиниці екзистенційної наявності соціального в житті людини, зорганізовує її сферний потік свідомості й уможливлює вчинкову присутність-самоздійснення у ситуаційному плині повсякдення як натхненної особистості. Зокрема, у цьому рефлексивно-теоретичному ракурсі опрацьовано такі проблемні тематизми, як життєвий світ особистості у феноменально-подієвому висвітленні, її життєвий шлях як наступність соціальних подій, що спричиняють персональні способи вчинення, а також простір і час як соціемні категорії та головні координати соціальної подієвості у проєкції на індивідуальні траєкторії життєвого шляху особи. Друге гіпотетичне твердження, що отримало аргументоване підтвердження, має дескриптивно-методологічне спрямування: у суспільному житті визначальна роль для сталого поступального розвитку особистості належить соціемному зв’язку подій від народження до зрілості, що зумовлює вчинково-подієву лінію її як актуального життєвого (самодіяльного) шляху, так і самісного зростання та психодуховного розвитку. Уконкретнення цього припущення стосується двох авторських тематизмів, а саме схарактеризування окремої ковтальної події як умови та етапу нарощування психічного потенціалу і здійснення особистістю соціально зорієнтованого вчинення та соціально-психологічне витлумачення вчинково-подієвої композиції освоєння нею навколишнього світу. An interdisciplinary study is devoted to substantiating the psychosociemic connection of events in the action-covital format of a person’s life path. The object of study are the principles, forms, methods and means of scientific cognition and construction of person’s social everyday life as a consequence of social situations, actions and events, and its subject – sociema as an open phenomenal plurality and at the same time as a distinguishing unit of fluid social eventfulness in the vitacultural time-space of the action-packed life path of personality. As a result of an implemented fundamental search, the truthfulness of the basic hypothesis, which contains two interrelated statements, is proved. The first advocates logical-semantic dependence of normative-methodological nature: in the rational-humanitarian system of cognition a social event, as well as continuous covital eventfulness of human life in general, can be adequately explained and described using a conscious concept of sociema, which characterizes the ideal picture of filling with the content a specific social event as a specific unit of the existential presence of the social in human life, organizes its spherical flow of consciousness and enables the actionful presence-self-realization in the situational flow of everyday life as an inspired personality. In particular, in this reflexive-theoretical perspective it has been processed such problematic topics as the person’s life world in a phenomenal-eventful clarification, his life path as a sequence of social events that cause personal ways of deed, as well as space and time as sociemic categories and main coordinates of social eventfulness in the projection on the individual trajectories of a person’s life path. The second hypothetical statement, which has received substantiated confirmation, has a descriptive-methodological direction: in social life the decisive role for sustainable progressive development of the personality belongs to the sociemic connection of events from birth to maturity, which determines its action-event line both as an actual life (self-active) path and self-growth and psycho-spiritual development. The specification of this assumption concerns two author’s themes, namely the characterization of a separate covital event as a condition and stage of mental capacity building and implementation by a person the socially oriented action and socio-psychological interpretation of the action-eventful composition of his mastering the world.