Методологічна оптика як інструмент мислевчинення

Abstract

Пропоноване дослідження становить завершений авторський п р о є к т створення складного комплексу багатомодульної методологічної оптики мультидисциплінарного дослідження постнекласичного способу-рівня миследіяльнісного здійснення, що надрефлексивно й метасистемно взаємодоповнює: а) відповідні багатопараметричні оптики класичного, некласичного і постнекласичного т и п і в наукової раціональності за логікою їх категорійного, критеріального, атрибутивного та мислевчинкового ускладнення; б) п’ятирівневу структурно-функціональну організацію (здійснену за філософськими категоріями «універсальне – загальне – особливе – одиничне – конкретне») методологічних м о д у л і в як збірних інструментів професійного методологування у рамках найбільш культурно значущих методологій; в) ідеали, принципи, стратегії та норми тільки зароджуваної п о с т - н е к л а с и ч н о ї методології, яка обстоює взаємопрониклий тип зв’язку між усіма науками, налагоджує діалог культур, інтегрує єдність істини і моральності, раціонального знання та етичної поведінки, легалізує змішані методи, парадигми, методологеми; г) засновки-постулати, категорії, канони та епістемологічні організованості метаметодологічної оптики, котра нині утворюється, як новітній постнекласичний проєкт взаємопов’язаних траєкторій розвитку філософії, науки, методології, фундується на розумінні оптики як інтегрального механізму чи складного комплексу засобів підбору та укомплектування лінз-модулів узаємозалежних розуміння, мислення, діяльності, рефлексії у канонічному форматі зреалізування в ч и н к у метаметодологування, предметом якого є дослідження наявних методологічних теорій і систем. При цьому саме методологічна оптика являє собою головне синтетичне упредметнення і парадигмальне осереддя обстоюваної тут в е р с і ї постнекласичної методології. Насамперед у зв’язку з цим за вчинковим принципом розкрито сутнісні четвірні узмістовлення, головні спричинення, інструментально-категорійні модулі логічно довершеної методологічної оптики, а також визначальні критерії типологічного розрізнення історично змінних і культурно відмінних за значущістю та впливом і д е а л и наукової раціональності. Воднораз уперше створені й детально охарактеризовані м о д е л і методологічних оптик класичної, некласичної і постнекласичної науки, чітко визначений їх усезростаючий кількісно і якісно параметричний набір, описані структурно-функціональні зв’язки, інваріантно прийняті ідеали і норми пізнавальної діяльності та основні епістемологічні організованості і продукти. Крім того, деталізовані та систематизовані аргументи-позиції постання постнекласичної епістемології у взаємодоповненні гносеологічного і суто знаннєвого аспектів рефлексивного розгляду. Аргументована п’ятирівнева категорійна схема чітко організованих лінз-модулів новітньої методологічної оптики теоретичного конструювання і психологічного пізнання модульно-розвивальної взаємодії як складносистемного психосоціального явища. У результаті методологічна оптика обґрунтована у чотирьох в и м і р а х чи м о д у с а х власної мислевчинкової буттєвості, а саме як: 1) метафоричний конструкт і категорійне поняття філософської і наукової методологій; 2) особливе налаштування дослідницької та конструювальної свідомості у її сутнісному осередді – інтенційності методологічного мислення – на власну саморефлексію; 3) самобутнє розмірковувальне знаряддя та ефективний інструмент мислевчинення і компетентного методологування; 4) інноваційний модульний комплекс саморефлексивних лінз (головним чином методів, засобів, механізмів та інструментів) конструювання, пізнання і перетворення дійсності-реальності, що використовується за конкретних умов, завдань, ресурсів, спроможностей. The proposed research constitutes a completed author’s p r o j e c t of creating a complicated complex of multi-module methodological optics of multidisciplinary research of the post-non-classical mode-level of thought-activity implementation, which super-reflexively and meta-systemically complements: a) appropriate multi-parametric optics of the classical, non-classical and post-non-classical t y p e s of scientific rationality according to the logic of their categorical, criterion, attributive and thought-activity complication; b) a five-level structure-functional organization (implemented according to the philosophical categories “universal – general – special – specific”) of methodological m o d u l e s as collective tools of professional methodologization within the framework of the most culturally significant methodologies; c) the ideals, principles, strategies, and norms of the nascent p o s t – n o n – c l a s s i c a l methodology which advocates an interpenetrating type of connection between all sciences, establishes a dialogue of cultures, integrates the unity of truth and morality, rational knowledge and ethical behavior, legalizes mixed methods, paradigms, methodologems; d) foundations-postulates, categories, canons and epistemological organizations of a metamethodological optics which is currently being formed as the newest post-non-classical project of interconnected development trajectories of philosophy, science, methodology, is based on the understanding the optics as an integral mechanism or a complicated complex of selection tools and equipping the lenses-modules of interdependent understanding, thinking, activity, reflection in the canonical format of realization the a c t of metamethodologization, the subject of which is the study of existing methodological theories and systems, at the same time, it is the methodological optics that is the main synthetic objectification and paradigmatic center of the post-non-classical v e r s i o n of methodology advocated here. First of all, in connection with this, based on the principle of action, the essential quaternary subjectifications, the main causes, the instrument-categorical modules of logically perfected methodological optics, as well as the defining criteria for typological distinction of historically variable and culturally different in significance and influence i d e a l s of scientific rationality were revealed. At the same time, m o d e l s of methodological optics of classical, non-classical and post-non-classical science were created and characterized in detail for the first time, their ever-growing quantitatively and qualitatively parametric set was clearly defined, structure-functional connections were described, invariantly were accepted ideals and norms of cognitive activity and the main epistemological organizations and products. In addition, the arguments-positions of the emergence of a post-non-classical epistemology in the complementarity of epistemological and purely cognitive aspects of reflective consideration are detailed and systematized. A five-level categorical scheme of clearly organized lenses-modules of the latest methodological optics of theoretical construction and psychological cognition of modular-developmental interaction as a complex-systemic psychosocial phenomenon is argued. As a result, the methodological optics is grounded in four d i m e n s i o n s or m o d e s of its own thought-active being, namely: “metaphorical construct and categorical concept of philosophical and scientific methodologies”; “a special setting of the research and constructive consciousness in its essential environment – the intentionality of methodological thinking – to its own self-reflection”; “an original reasoning instrument and an effective tool for thought-activity and competent methodologization”; “an innovative modular complex of self-reflective lenses (mainly methods, means, mechanisms and instruments) of construction, cognition and transformation of reality which is used under specific conditions, tasks, resources, capabilities”.