ДО ПИТАННЯ ПРО МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ В УКРАЇНІ

Abstract

Стаття присвячена проблемам організації формування персоналу у високорозвинених країнах та можливостям застосування їх досвіду в умовах розвитку економіки України. В ній зазначено, що найважливішою складовою частиною наймання пра¬цівників є професійний відбір, який в основному визначає ре¬зультативність управління персоналом. Тому в сучасних органі-заціях приділяють належну увагу відбору персоналу. Основними завданнями, що виконує структура з управління персоналом, є: планування потреби підприємства в робочій силі, пошук і добір потрібних працівників, навчання та підвищення їх кваліфікації, управління трудовою мотивацією, створення умов для підвищення продуктивності праці, контроль за зміною статусу працівників, правові питання трудових відносин. Відкрита кадрова політика характерна тим, що організація прозора для потенційних співробітників на будь-якому рівні, можна прийти і почати працювати як із найнижчої посади, так і з посади на рівні вищого керівництва. Організація готова прийняти на роботу будь-якого фахівця, якщо він має відповідну кваліфікацію, без урахування досвіду роботи в цій організації. У статті наголошено, що першочерговими завданнями підвищення ефективності функціонування виконавчих та управлінських структур є укомплектування їх працівниками, котрі мають необхідні якості, щоб успішно володіти обраною професією, створення системи, яка дає змогу зберігати і розвивати їх працездатність, а також надійність. Для виконання таких завдань необхідні періодичний контроль функціонального стану працівника і визначення об’єктивних кри¬теріїв, що характеризують якісний склад таких підрозділів та органів. У статті досліджено й оцінено досягнення зарубіжного досвіду організації формування персоналу з огляду на можливість їх використання в умовах України. Для забезпечення підприємства високоякісним та висококваліфікованим персоналом необхідно не лише керуватися знаннями чи логікою, а спиратися на досвід, який гарантує розширення та розвиток, тобто на досвід високорозвинених країн, що має бути доцільним та ефективним, адже система формування персоналу розглядається з різних сторін, оцінюються як переваги, так і недоліки застосування на конкретному підприємстві.