Інформаційно-аналітичне забезпечення системи публічного управління із використанням цифрових технологій

Abstract

Статтю присвячено обґрунтуванню організаційно-функціональної моделі інформаційно-аналітичного забезпечення системи публічного управління із використанням цифрових технологій і статистичних методів. Визначено, що в рамках представленої моделі інформаційно-аналітичне забезпечення системи публічного управління доцільно формувати як безперервний управлінський цикл, у межах якого цифрові дані, статистична методологія та процедури прийняття рішень функціонально поєднані. Ключовою ознакою такої системи є не кількість інформаційних ресурсів, а здатність швидко отримувати достовірні, зіставні та відтворювані аналітичні висновки для конкретного управлінського запиту. У цьому контексті обґрунтовано необхідність посилення постійної взаємодії Кабінету Міністрів України, Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби статистики України. Запропонований розподіл передбачає концентрацію Кабінету Міністрів на формуванні управлінського запиту, пріоритетів і критеріїв результату; Мінцифри – на інтероперабельності, стандартах обміну, метаданих та кіберзахисті; Держстату – на методології, статистичній якості, класифікаціях і коректності кількісної інтерпретації у межах офіційної статистики. Доведено, що активне використання статистичних методів дає змогу підвищити обґрунтованість державних рішень, проте потребує обов'язкового документування методології, оцінювання невизначеності, розмежування фактичних показників та модельних оцінок. Очікуваний ефект для безпеки полягає у скороченні часу формування ситуаційної картини, ранньому виявленні аномалій, підвищенні координації між органами влади та безперервності критичних функцій. При цьому цифрова інтеграція повинна реалізовуватися із мінімізацією централізації чутливих первинних даних, рольовим доступом, шифруванням і федеративною аналітикою для високоризикових масивів. Для економічної стійкості України запропонована модель створює передумови для швидшого виявлення шоків, точнішої територіальної та секторальної адресності державної підтримки, кращого планування відновлення і публічних інвестицій, зниження трансакційних витрат та підвищення передбачуваності державної політики. Результативність цифровізації доцільно вимірювати через конкретні показники: час отримання даних, частку інтероперабельного обміну, точність прогнозів, кількість усунутих дублювань, час відновлення аналітичних сервісів, частку рішень із зафіксованою доказовою базою та частку політик, що пройшли оцінювання.The article is devoted to the justification of the organizational and functional model of information and analytical support of the public administration system using digital technologies and statistical methods. It is shown that the modern public administration system of Ukraine operates in an environment where the speed of change in security, socio-economic and technological conditions significantly exceeds traditional administrative cycles of decision-making. Military risks, large-scale migration movements, damage to infrastructure, changes in the structure of production and employment, the needs of restoration and European integration create a demand for management that is based on current, comparable and verified data. Under such conditions, information and analytical support ceases to be an auxiliary function of the apparatus and turns into one of the basic mechanisms of public administration. The quality of the decision is determined not only by the completeness of the available information, but also by the speed of its update, consistency between state registers and statistical systems, the availability of a processing methodology, the ability to reproduce the calculation and assess the uncertainty of the result obtained. It was determined that within the framework of the presented model, it is advisable to form the information and analytical support of the public administration system as a continuous management cycle, within which digital data, statistical methodology and decision-making procedures are functionally combined. The key feature of such a system is not the number of information resources, but the ability to quickly obtain reliable, comparable and reproducible analytical conclusions for a specific management request. In this context, the need to strengthen constant interaction between the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Digital Transformation of Ukraine and the State Statistics Service of Ukraine is justified. The proposed distribution provides for the Cabinet of Ministers to concentrate on the formation of the management request, priorities and result criteria; the Ministry of Digital Transformation – on interoperability, exchange standards, metadata and cyber protection; the State Statistics Service – on methodology, statistical quality, classifications and correctness of quantitative interpretation within the framework of official statistics. It has been proven that the active use of statistical methods allows to increase the validity of state decisions, but requires mandatory documentation of the methodology, assessment of uncertainty, delimitation of actual indicators and model estimates. The expected effect for security is to reduce the time for forming a situational picture, early detection of anomalies, increase coordination between government bodies and continuity of critical functions. At the same time, digital integration should be implemented with minimizing the centralization of sensitive primary data, role-based access, encryption and federated analytics for high-risk arrays. For the economic stability of Ukraine, the proposed model creates the prerequisites for faster detection of shocks, more accurate territorial and sectoral targeting of state support, better planning of recovery and public investments, reduction of transaction costs and increased predictability of state policy. It is advisable to measure the effectiveness of digitalization through specific indicators: data acquisition time, share of interoperable exchange, forecast accuracy, number of eliminated duplications, recovery time of analytical services, share of decisions with a fixed evidence base, and share of policies that have undergone evaluation.