Саморегуляція як фактор професійно-особистісного розвитку медичних працівників

Abstract

У роботі досліджено особливості саморегуляції медичних працівників як важливого чинника їх професійної діяльності. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження визначено рівень розвитку компонентів саморегуляції, нервово-психічної стійкості та психічних станів. Проведено формувальний експеримент із використанням тренінгової програми розвитку саморегуляції, результати якого засвідчили позитивну динаміку: підвищення рівня самоконтролю, зниження тривожності, агресивності, фрустрації, зміцнення стресостійкості. Отримані дані демонструють ефективність психокорекційного впливу та підтверджують значущість розвитку саморегуляції для професійного функціонування медичних працівників.

The study examines the characteristics of self-regulation among healthcare professionals as a key factor in their professional functioning. Through theoretical analysis and empirical research, the levels of self-regulation components, neuro- psychological stability, and emotional states were identified. A formative experiment using a selfregulation training program showed positive changes, including increased self-control, reduced anxiety, aggression, and frustration, and enhanced stress resilience. The findings demonstrate the effectiveness of psychological training and highlight the importance of developing self-regulation skills for healthcare professionals.