Вплив невербальної комунікації на структуру комунікативних компетентностей студентів-психологів

Abstract

У роботі здійснено теоретичний аналіз комунікативної компетентності фахівця соціономічної сфери та невербальної комунікації як специфічного виду міжособистісної взаємодії. У першому розділі розкрито психологічну сутність і структуру комунікативної компетентності, схарактеризовано кінесичну, проксемічну та паралінгвістичну підсистеми невербаліки, а також проаналізовано вплив невербальних компонентів на ефективність професійної діяльності психолога. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження, проведеного на вибірці студентів-психологів різних курсів. Виявлено позитивну динаміку невербальної чутливості та раціонального каналу емпатії від молодших курсів до старших, встановлено статистично значущі кореляційні зв’язки між точністю декодування невербальних сигналів, емпатійними здібностями та комунікативними схильностями. У третьому розділі обґрунтовано програму соціально-психологічного тренінгу з розвитку навичок невербальної взаємодії та сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення невербальної експресії й перцепції у процесі фахової підготовки психологів.

The paper provides a theoretical analysis of the communicative competence of a socionomic specialist and nonverbal communication as a specific type of interpersonal interaction. The first chapter reveals the psychological essence and structure of communicative competence, characterizes the kinesic, proxemic, and paralinguistic subsystems of nonverbal communication, and analyzes the influence of nonverbal components on the effectiveness of a psychologist's professional activity. The second chapter presents the results of an empirical study conducted on a sample of psychology students of different years of study. A positive dynamic of nonverbal sensitivity and the rational channel of empathy from junior to senior years was found, statistically significant correlations between the accuracy of decoding nonverbal signals, empathic abilities, and communication skills were established. The third chapter substantiates a social-psychological training program for the development of nonverbal interaction skills and formulates practical recommendations for improving nonverbal expression and perception in the professional training of psychologists.