Проблеми й перспективи розвитку системи внутрішнього контролю та аудиту в бюджетній сфері

Abstract

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні доцільності позиціонування контролю за рівнями ієрархії, формулюванні відповідних цілей його здійснення та розробці рекомендацій щодо оптимального розподілу завдань між суб’єктами контролю. В основу авторської позиції покладено сутнісні характеристики та категорійні означення термінів «внутрішній контроль» і «внутрішній аудит», а також потреби системи управління в інформації, яка б дозволяла приймати рішення щодо напрямів діяльності та раціоналізації використання наявних ресурсів. У результаті наукових пошуків, на основі дослідження мети контролю, встановленої чинним законодавством України щодо різних суб’єктів, зроблено висновок про доцільність формування більш досконалої ієрархічної структури контролю та розроблено пропозиції, спрямовані на уникнення дублювання контрольних функцій. Перспективи подальших наукових досліджень пов’язані з відсутністю єдиного підходу та потребою формування методологічних засад оцінки ризиків при проведенні внутрішнього аудиту. Базовою концепцією такої оцінки пропонується розмежування системи оцінки за рівнями деталізації (деталізований – для підрозділів внутрішнього аудиту, менш деталізований, або вибірковий – для бюджетних установ)