Художня деталь у творчій екзистенції Тараса Шевченка

Abstract

Літературно-мистецька творчість будь-яких напрямку, школи, жанру, стилю неможлива без фіксації подробиць та елементів, з допомогою яких виявляється істотна чи просто помітна на тлі цілісного художнього твору ознака зображуваного в його описовому лоні об’єкта (речі, предмета, життєвої сцени тощо) або події (ситуації, явища, вчинення). В науковій літературі цей феномен отримав назву “художня деталь”, термінологічно-змістову основу котрого становить мікрообраз як самодостатній структурний компонент твору – оповідного, поетичного, живописного, скульптурного. Скажімо, у царині поетичної творчості художня деталь здебільшого становить певний предмет, що створений винятково досконалою людською миследіяльністю (тобто шляхом ідеально-вчинкового практикування). З одного боку, очевидно, що розгорнутою з допомогою художніх засобів деталлю може бути описова характеристика дії чи події, певного жесту чи довершеного вчинку, а також внутрішнього (психодуховного) стану людини (так звана “психологічна” деталь як певна вичерпність характерологічних особливостей персонажів твору), з іншого – не будь-яка частковість чи окремішність художнього викладу, як і не кожен із згаданих у творі предметів, може називатися деталлю.