Макроекономічні детермінанти модернізації інструментарію бюджетної політики

Abstract

Проведено макроекономічну оцінку результативності використання інструментарію бюджетної політики та виокремлено шість етапів її інституційного становлення з використанням методів системного, історичного, структурного, компаративного аналізу. Виявлено інституційні проблеми реалізації інструментів бюджетної політики і запропоновано напрями їх вирішення. Зосереджено увагу на тому, що в сучасних умовах ендогенних та екзогенних видиків і факторних обмежень бюджетна політика через релевантну модель повинна увійти в пакет адаптивних регулюючих антикризових заходів, які забезпечать макроекономічну стабілізацію та конкурентний розвиток національної економіки. Виокремлено й оцінено результативність застосування бюджетних інновацій щодо встановлення бюджетних правил, запровадження бюджетного мораторію, рефінансування зовнішнього боргу, проведення активних операцій з вільними коштами на єдиному казначейському рахунку, кредитування проектів інвестиційного характеру, надання державних (місцевих) гарантій для реалізації інвестиційних проектів розвитку за договорами, укладеними з іноземними державами, банками і міжнародними фінансовими організаціями. Обґрунтовано доцільність запровадження новітніх підходів до бюджетотворення, посилення мультиплікативних ефектів у застосуванні бюджетних важелів стимулювання соціально-економічного розвитку України. Наголошено на необхідності забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи за рахунок використання при бюджетному плануванні макроекономічних індикаторів збалансованого розвитку та методики визначення дисбалансів Macroeconomic Im­ balance Procedure (MIP), яка використовується в бюджетному процесі в країнах ЄС. Для того, щоб бюджетна політика мала стимулюючий характер, запропоновано її модернізацію проводити за такими напрямками: прийняття бюджетної доктрини, яка опиратиметься на модель конкурентного розвитку національної економіки, середньострокове прогнозування бюджетних параметрів, макроекономічні індикатори збалансованого розвитку національної економіки, модель управління ризиками державного боргу, програму скорочення боргового навантаження на економіку, методику визначення та управління фінансовими ризиками, новітні підходи до розширення бази оподаткування, заходи ефективного управління видатками, грантову форму міжбюджетних трансфертів, систему спільного кредитування та державного гарантування у фінансуванні інноваційно-інвестиційних проектів.