Сутність пасіонарності як властивості особистості

Abstract

Стаття присвячена уточненню психологічної сутності пасіонарності як властивості особистості. В історичному контексті пасіонарність розглянуто як процес і властивість, що задає вектор розвитку суспільства та особистості. У результаті аналізу та синтезу ідей різних психологічних шкіл сформульовано авторське розуміння пасіонарності. Підкреслено, що психологічна природа пасіонарності пов’язана з екзистенційними аспектами людського буття, когнітивною фіксацією на меті, із реалізацією персоніфікованої активності. Пасіонарність обґрунтовано як стійку властивість особистості (тобто як певну особистісну диспозицію), як її схильність до перетворення, зміни довкілля, спрямованих на реалізацію функціонально стійкої мети у суб’єктному просторі утвердження власної екзистенції. This article is devoted to clarification of psychological essence of passionarity as personal property. In the historical context the passionarity is considered as a process and property that sets the vector of development of society and personality. In the result of analysis and synthesis of ideas of different psychological schools was formulated author’s understanding of the passionarity. Outlined that psychological nature of passionarity is connected with existential aspects of human being, cognitive fixation on the purpose, with realization of personalized activity. Passionarity is substantiated as stable property of the personality (scilicet as a certain personal disposition) as its penchant for transformation, changing environment, aimed at implementing the functionally stable purpose in the subjective space of affirmation their own existence.