ОСТРОГІАНА У МЕНТАЛЬНОМУ ВИМІРІ ІВАНА ОГІЄНКА (МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА

Abstract

Пропонована публікація включає основні положення та висновки доповіді, виголошеної на VIIОстрозьких наукових читаннях (27-28 вересня 2019), яку організовував Центр вивчення спадщини кн. Острозьких. У статті розкривається вплив Острога та Острогіани на життя і творчість Івана Огієнка (Митр. Іларіона). Вписавши Отрогіану в українську культурну спадщину, учений зазначав, що саме вона відіграла важливу роль у житті не лише України, а й усього східного слов’янства. Ця ідея вперше була висловлена ученим у курсі лекцій, відомих під назвою «Українська культура» (1918). Тематика Острогіани супроводжувала ученого протягом усього життя, що знайшло відображення у низці його наукових праць. Водночас наукові досліди І. Огієнка у цій царині розділили сучасних учений на тих, хто гостро критикує погляди І. Огієнка, тих, хто солідарний з ученим і тих, хто, у своїх прагненнях віднайти істину, дискутує та перевіряє, думки та гіпотези висловлені І. Огієнком щодо різнопланових проблем Острогіани. У статті до аналізу бралися основні маркери, які визначили напрямок досліджень ученого: Острог, Острозька Біблія, друкарство, стародруки, постаті роду Острозьких. На основі порівняльного аналізу визначалася актуальність у сучасному науковому просторі ідей, поглядів ученого на проблеми Острогіани. Підкреслено, що не втратили своєї актуальності погляди ученого на значення Острозької Біблії;визначну роль І. Федорова у розвитку друкарської справи та у виданні Біблії;наявність різних джерел, які були покладені в основу перекладу Біблії;високий технічний стан друку та особливості острозького шрифта; на Острозький культурний центр, до складу якого входила Острозька академія, гурток учених та друкарня; дату смерті і поховання В.К. Острозького. Учений підкреслював, що в основі перекладу Біблії лежала церковно-слов’янська мовна традиція та визначив причини, які стали на заваді перекладу Біблії живою мовою; довів що Острозька друкаря стала першою постійно діючою друкарнею в українських землях; висунув гіпотезу про бажання В.К. Острозького перенести культурно-освітній осередок з Острога до Дермані; на основі порівняння шрифтів висунув думку про те, що наприкінці 1602 р. або на початку 1603 р. до Дермані тимчасово була переведена Острозька друкарня. Розглядаючи Острог як осередок культурної спадщини, учений з’єднав його здобутки із сучасною українською історією, залишаючи прийдешнім поколінням вирішити задачі, як сам не зміг.