Інклюзивні територіальні громади: поняття, ознаки та підходи до вимірювання рівня їх інклюзивності

Abstract

Вступ. Сучасні територіальні громади України стикаються з численними викликами, пов’язаними з соціальною та економічною нерівністю, інфраструктурною і транспортною недосконалістю, що вимагає застосування нових підходів до управління їх функціонуванням і розвитком. Інклюзивність територіальних громад стає важливим чинником забезпечення соціальної згуртованості та рівності можливостей для всіх мешканців.

Мета статті. Дослідити наукові підходи до тлумачення поняття «інклюзивна територіальна громада», визначити основні ознаки її інклюзивності, а також розробити систему показників для оцінювання рівня інклюзивності територіальних громад.

Методи дослідження. У статті застосовано методи системного, порівняльного і статистичного аналізу, а також методи групування для систематизації ознак інклюзивності територіальних громад та індикаторів для визначення рівня їх інклюзивності.

Результати. Запропоновано авторське визначення поняття «інклюзивна територіальна громада» та визначено ключові ознаки її інклюзивності, серед яких: фізична, економічна, цифрова, інформаційна інклюзивність, доступність публічних послуг, рівень громадської активності та соціальної згуртованості. Розроблено систему показників, які можуть використовуватися для оцінки рівня інклюзивності громад на основі офіційних статистичних даних.

Висновки. Розвиток інклюзивних територіальних громад необхідний для формування інклюзивного суспільства, у якому кожен мешканець має рівні можливості. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розроблення методичних рекомендацій щодо оцінювання рівня інклюзивності громад, аналіз впливу цифрових технологій на інклюзію, а також вивчення механізмів відновлення територіальних громад після війни. Introduction. Modern territorial communities in Ukraine face numerous challenges, including social and economic inequality, infrastructural deficiencies, and limited access to transportation. These challenges necessitate the adoption of innovative approaches to the management and development of local communities. The concept of inclusivity has emerged as a critical factor in promoting social cohesion and ensuring equal opportunities for all residents. Goal. This study aims to explore scholarly approaches to defining the concept of an inclusive territorial community, identify the key dimensions of its inclusivity, and develop a system of indicators for measuring the level of inclusivity in territorial communities. Methods. The research methodology includes systematic, comparative, and statistical analysis, as well as classification and grouping methods for structuring the characteristics of inclusive territorial communities and identifying relevant indicators for assessment. Results. The article presents an original definition of the concept of an inclusive territorial community and outlines its core characteristics: physical, economic, digital, and informational inclusivity; accessibility of public services; civic engagement; and social cohesion. A system of indicators is proposed, enabling the measurement of community inclusivity based on official statistical data and other reliable sources. Conclusions. The development of inclusive territorial communities is a prerequisite for building an inclusive society in which all residents have equal opportunities for participation and development. Future research should focus on the elaboration of methodological guidelines for assessing inclusivity, exploring the role of digital technologies in fostering inclusion, and studying mechanisms for the postwar recovery of territorial communities.