Парадокс надлишкової ліквідності банків України в умовах воєнної економіки: викривлення трансмісійного механізму та загрози недокредитування

Abstract

Вступ. Банківська система України в умовах воєнної економіки стикається з феноменом надлишкової ліквідності, що не трансформується в активне кредитування реального сектору. При рекордних залишках на депозитних сертифікатах НБУ спостерігається хронічне недокредитування економіки, що суперечить базовій трансмісійній логіці грошово-кредитної політики. Така ситуація зумовлена проциклічністю монетарного регулювання, інституційною інерцією банківського менеджменту, короткостроковістю ресурсної бази та відсутністю цільових механізмів рефінансування з боку центрального банку. У поєднанні з війною ці чинники формують інституційну пастку ліквідності та блокують фінансування інвестиційного відновлення. Мета. Метою статті є концептуалізація парадоксу надлишкової ліквідності банківської системи України в умовах воєнної економіки як інституційної дисфункції трансмісійного механізму монетарної політики, з виявленням її макроекономічних наслідків для кредитної активності, інвестиційного процесу та довгострокового розвитку. Методологія. У дослідженні використано методи монетарного, інституційного та порівняльного аналізу, графічну інтерпретацію даних, аналіз процентної політики НБУ в поєднанні з інфляційними трендами, а також критичну оцінку міжнародних практик ФРС США, ЄЦБ, Банку Японії.Результати. Проведено аналіз процентної політики НБУ у 2013–2024 роках, динаміки інфляції, обсягів депозитних сертифікатів і структури пасивів банків. Встановлено, що висока частка короткострокових депозитів (понад 94% у 2023–2024 рр.) і гарантована дохідність депозитних сертифікатів НБУ створюють сильні дестимулюючі ефекти для кредитування. Продемонстровано інверсію між накопиченням ліквідності та зниженням частки кредитів до ВВП. Обґрунтовано, що чинна модель монетарної трансмісії в Україні втратила здатність до мобілізації ресурсів у стратегічні напрями розвитку. Запропоновано концепцію нової парадигми грошово-кредитної політики, яка включає: асиметричний процентний коридор, таргетоване рефінансування банків, проєктне фінансування під державні гарантії та інтеграцію монетарної й розвиткової політики.Introduction. Ukraine’s banking system, under conditions of wartime economy, faces a paradox of excess liquidity that fails to translate into active lending to the real sector. Despite record-high balances in NBU deposit certificates, the economy suffers from chronic underlending, which contradicts the foundational logic of monetary policy transmission. This situation stems from the procyclical nature of monetary regulation, institutional inertia in bank management, the short-term structure of liabilities, and the absence of targeted refinancing mechanisms from the central bank. Together with the impact of war, these factors create an institutional liquidity trap and suppress the financing of investment recovery. Purpose. The article aims to conceptualize the paradox of excess bank liquidity in Ukraine’s wartime economy as a structural dysfunction of the monetary policy transmission mechanism, identifying its macroeconomic consequences for lending activity, investment processes, and long-term development. Methodology. The study applies methods of monetary, institutional, and comparative analysis; graphical data interpretation; examination of NBU interest rate policy in conjunction with inflation trends; and critical evaluation of international practices of the US Federal Reserve, the European Central Bank, and the Bank of Japan. Results. The paper analyses the NBU’s interest rate policy from 2013 to 2024, inflation dynamics, the volume of deposit certificates, and the liability structure of banks. The findings show that the dominance of short-term deposits (over 94% in 2023–2024) and guaranteed returns on NBU deposit certificates create strong disincentives for lending. An inverse relationship is demonstrated between liquidity accumulation and the declining credit-to-GDP ratio. It is substantiated that Ukraine’s current monetary transmission model has lost the capacity to mobilize resources toward strategic development priorities. The study proposes a new paradigm of monetary policy, including an asymmetric interest rate corridor, targeted bank refinancing, project-based financing under state guarantees, and integration of monetary and developmental policy objectives.