Типи наукових шкіл та умови їх ефективного функціонування

Abstract

У контексті філософсько-методологічного осмислення 3acoбів, чинників і культурних форм виникнення, розвитку, функціонування і занепаду наукових шкіл соціогуманітарного зорієнтування детально описані достатні умови їх ефективного пошуково-дослідницького діяння (лідер, науковий підрозділ, системна освітня робота, методологічні семінари, періодичне видання), структурно-рольова організація (керівник, наступники, учні, прибічники) спільної пізнавальної творчості, що уможливлюють виконання чотирьох основних завдань: продукування нового знання, здійснення освітньої підготовки науковців, оптимізацію процесів і результатів індивідуальних та колективних зусиль, асиміляцію здобутих знань у культуру та її збагачення. Окремо підкреслена виняткова значущість у постанні вказаної школи опонентського кола у взаємодоповненні його двох сегментів - професійного (локально-ділового) і соціокультурного, цивілізаційного (глобального). Вперше обґрунтована протошкола як первинний етап у розвитку науки, що трансформувалася у дисциплінарну або традиціоналістську модель, а також охарактеризовані пріоритетні цілі, сутнісні ознаки та особливості функціонування трьох відомих типів шкіл (науково-освітня, дослідницький колектив, новий напрям) та окреслені контури школи четвертого - парадигмального - покоління. Головна увага зосереджена на логіко-предметній фундаментальності їхніх дослідницьких програм та їх центральної ланки - категорійного профілю школи, на соціокультурній збалансованості у груповій пізнавальній творчості авторитету та учнівства, знань і домагань, інтелекту і вчинення, мудрості й повсякденного досвіду. In the context of philosophical-methodological compre¬hension of means, factors and cultural forms of emergence, development, functioning and decline of scientific schools of socio-humanitarian orientation the conditions of their efficient search-research action (leader, scientific department, system educational work, methodological seminars, periodicals), structural-role organization (head, successors, pupils, followers) of mutually cognitive creative work, which make possible the completion of four main tasks: production of new knowledge, fulfillment of educational training of a scientist, optimization of processes and results of individual and collective efforts, assimilation of acquired knowledge into culture and its enrichment have been described. The exceptional significance in the becoming of men¬tioned school of opponent circle in complementarity of its two segments - professional (local-business) and sociocultural, civilizational (global) has been separately stressed. For the first time the proto-school as an original stage in the development of science, which has been transformed into disciplinary or traditionalist model has been substantiated; also the priority aims, essential features and peculiarities offunctioning of three known types of school (scientific- educational, research team, new direction) have been characterized, and the profile of school of the fourth - paradigmal - generation has been outlined. The main attention is paid to the logic-subject fundamentality of their research programs and their central link - categorial profile of school, socio-cultural balance in the group cognitive creativity of authority and followers, knowledge and aspirations, intelligence and action, wisdom and everyday experience.